Справа   22-ц-1359/2010 року                                  

                                 Головуючий 1-ї інст. – Набіулліна С.В.

Категорія: житлові                              Суддя-доповідач – Солодков А.А.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      30 березня   2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                                   Головуючого –  Солодкова А.А.

                                   суддів –              Даниленко В.М., Піддубного Р.М.

                                   при секретарі –  Соколовій А.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання окремих житлових приміщень, зміну договору найму житлового приміщення,-

в с т а н о в и л а :

    В серпні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив змінити договір найму житлового приміщення посилаючись на те, що він був наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру №04390 від 08.06.1984 року.  На момент звернення до суду між позивачем, відповідачкою та її дітьми встановився наступний порядок користування житловими приміщеннями: ОСОБА_2 займав кімнату площею 11,0 кв.м. з лоджією, а відповідач з дітьми – дві окремі кімнати, площею 11,9 кв.м. та 17,0 кв.м. з лоджією. Позивач просив виділити йому в користування кімнату площею  11,0 кв.м. з лоджією.

    11.08.2004 року рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі, змінено договір найму житлового приміщення – квартири АДРЕСА_1.

    02.12.2008 року ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова задоволено заяву представника відповідача та скасовано вищевказане рішення в зв”язку з нововиявленими обставинами.

    Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06.10.2009 року, відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від  02.12.2008 року.

    Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що на даний момент квартира перебуває у приватній власності, обставини, викладені позивачем досліджувались в ході розгляду іншої судової справи та не знайшли свого підтвердження.

      Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на розгляд до іншого суду. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

    Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

    Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 13.12.2007 року, залишеним без змін ухвалою Верховного суду України, ОСОБА_2 було визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

    Згідно договору купівлі-продажу від 17.08.2006 року, право власності на вказану квартиру набула ОСОБА_4

    В силу ч.3 ст. 61 ЦПК України, на момент розгляду даної справи позивач не є ані користувачем, ані власником квартири  АДРЕСА_1.

    На теперішній час власником квартири є ОСОБА_5, як спадкоємець померлої ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право на спадщину.

    Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 порушуватиме право власності ОСОБА_5

    На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    На момент розгляду справи позивачем не надано доказів скасування розпорядження про приватизацію №35653-х від 04.04.2006 року відділу приватизації житлового фонду управлиння комунального майна та приватизації Харківської міської ради та свідоцтва про право власності на житло №1А-06-2654755 від 04.04.2006 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.08.2006 року квартири  АДРЕСА_1, свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_5

    Доводи позивача стосовно завдання йому тілесних ушкоджень та примусового виселення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

    При розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, природу правовідносин та закон їх регулюючий.

Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

    Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 – відхилити.

    Рішення  Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

                    Головуючий суддя :

                    Судді :