КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 9/731 (2-а-14078/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Зайця В.С.
суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, –
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі –СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання дій СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо стягнення суми неузгодженого податкового зобов’язання, зазначеного у першій податковій вимозі від 25.11.2008 року № 1/36 та від 10.01.2009 року № 1/2, протиправними; визнання протиправною та скасування повністю першої податкової вимоги СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 25.11.2008 року № 1/36; визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 10.01.2009 року №1/2 у частині визначення податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями за платежем «податок на прибуток банківських організацій»у розмірі 8 091 535,267 грн., у тому числі 7 841 607,20 грн. - основного платежу та 249 928,06 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; зобов’язання СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями 13.05.2008 року № КР00465804, від 14.08.2008 року № КР00465807, від 13.11.2008 року № КР00465810, від 24.12.2008 року № КР004658120, виключно в погашення поточних податкових зобов’язань ВАТ «Ощадбанк», як зазначено в графі «призначення платежу»цих платіжних доручень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2009 року позов задоволено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2006 року ВАТ «Державний ощадний банк України»отримав податкове повідомлення-рішення № 0001202302/0, яке оскаржив в адміністративному порядку до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП та до ДПА України у м. Києві. За результатом розгляду цих скарг СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП зменшило податкове зобов’язання та вислало у зв’язку з цим нове податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052320/1. Зазначене рішення отримано позивачем 24 березня 2006 року вхідний номер 2164, що відповідач не заперечує. Рішенням ДПА України у м. Києві повторна скарга залишена без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2008 року залишено без змін постанову Господарського суду міста Києва від 31.10.2007 року, якою визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001202302/0 від 28.12.2005 року, № 0000052320/1 від 21.03.2006 року та скасовано рішення ДПА у м. Києві про залишення скарги без розгляду.
Судом першої інстанції встановлено, що податкова служба починаючи з декларації № 17327 від 08.11.2006 року сплачені позивачем по поточних деклараціях податкові зобов’язання самостійно направляла на погашення податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 21 березня 2006 року № 0000052320/1, вважаючи узгодженим суму податкового зобов’язання в адміністративному порядку та таким, що не сплачено у встановлені законом строки, тобто таким, що набуло статусу податкового боргу та погашалося в порядку, встановленому пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, за рахунок поточних платежів перекрилися зобов’язання по податковому повідомленню-рішенню від 21 березня 2006 року № 0000052320/1 та, поряд з цим, виникла недоїмка по поточним деклараціям, починаючи з декларації № 17327 від 08.11.2006 року за рахунок платежів, по яким податковою службою було погашено зазначене податкове повідомлення-рішення. Це стало підставою для видання оскаржуваних позивачем податкових вимог щодо сплати узгодженої податковими деклараціями сум податкових зобов’язань зі сплати податку на прибуток позивача.
В суді першої інстанції представник відповідача не заперечив проти того, що суми, сплачені позивачем платіжними дорученнями 13.05.2008 року № КР00465804, від 14.08.2008 року № КР00465807, від 13.11.2008 року № КР00465810, від 24.12.2008 року № КР004658120 були направлені на погашення зобов’язань які виникли за наслідком прийнятого податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052320/1, та не були скеровані згідно призначень платежу, які відображені у останніх.
Сплата банком податку на прибуток неправомірно зарахована відповідачем в рахунок сплати неузгодженого податкового зобов’язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податковою службою безпідставно направлялися в рахунок погашення податкового боргу платежі за поточними деклараціями позивача з податку на прибуток.
Таким чином, у СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не було законних підстав для зміни призначення платежу за самостійно визначеним Банком, як платником податків способом сплати поточного платежу з податку на прибуток.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2009 року –без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун