КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2242/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Зайця В.С.
суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року позивач звернулась з позовом до УСЗН Білоцерківської міської ради про зобов’язання проведення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за період з липня 2007 року по грудень 2008 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2009 року позов задоволено частково, зобов’язано управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, входячи з прожиткового мінімуму, встановленого Законом про державний бюджет на відповідний рік для дітей віком до 6 років за період з грудня 2007 року по грудень 2008 року включно.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір’ю.
Довідкою відповідача підтверджено, що позивач отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, встановлених відповідними Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»та відновлено дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в частині про надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, при цьому посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року та прийшов до висновку щодо визнанням протиправними дій відповідача при нарахуванні та виплаті допомоги позивачу в розмірі, меншому ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», тому вважав за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на слідуюче.
В запереченнях на позов відповідач наполягає на застосуванні положень ст.ст. 99, 100 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на той час) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки, позивач звернулася до суду 19 січня 2009 року, то вона пропустила строк на звернення до суду за грудень 2007 року, а тому її позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.
Відповідне право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закріплено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Стаття 13 зазначеного Закону передбачає, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Стаття 15 зазначеного Закону також підтверджує право особи на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Вирішуючи дану справу в частині заявлених позовних вимог за 2008 рік, суд першої інстанції не врахував того, що зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»Конституційним Судом України неконституційними не визнавались.
Положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»було змінено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесенння змін до деяких законодавчих актів України», зокрема ч. 1 ст. 15 вказаного Закону передбачено надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, тому судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо неправильного нарахування розміру вказаної допомоги позивачу та про необхідність зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку період з грудня 2007 року по грудень 2008 року.
За таких умов, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, так як порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч.4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскаржувана постанова підлягає у скасуванню з постановленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог за грудень 2007 року необхідно відмовити, оскільки пропущений річний строк для звернення до суду, а за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилась відповідачем у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2009 року скасувати та постановити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун