КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-418/09 Головуючий у 1-й інстанції: Соколик О.І.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.
суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання неправомірними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання провести перерахунок та стягнути недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року позивачі звернулись з позовом до УПСЗН Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання неправомірними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання провести перерахунок та стягнути недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»на користь ОСОБА_4 за період з 02 квітня 2007 року по 27 листопада 2007 року та на користь ОСОБА_3 за період з 12 грудня 2007 року по 28 лютого 2009 року.
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2009 року позов задоволено.
На вказану постанову суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працювала і є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а ОСОБА_3 не працював і не є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною в період з 02 квітня 2007 року по 27 листопада 2007 року здійснювався ОСОБА_4, а в період з 12 грудня 2007 року по 28 лютого 2009 року –ОСОБА_3.
Довідкою відповідача підтверджено, що позивачі отримували щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, встановлених відповідними Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного суду України від 27.11.2008 року в частині офіційного тлумачення ч. 2 ст. 95 Конституції України, зазначивши, що Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони та вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за періоди з 02 квітня 2007 року по 27 листопада 2007 року на користь ОСОБА_4, а за період з 12 грудня 2007 року по 28 лютого 2009 року на користь ОСОБА_3.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на слідуюче.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»цей Закон відноситься до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням»закріплює, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину. незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 43 Закону).
Крім того, відповідне право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закріплено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Стаття 13 зазначеного Закону передбачає право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Стаття 15 зазначеного Закону також підтверджує право особи на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, в запереченнях на позов відповідач наполягає на застосуванні положень ст.ст. 99, 100 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на той час) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки, позивачі звернулися до суду 11 березня 2009 року, то ОСОБА_4 пропустила строк для звернення до суду за період з 02 квітня 2007 року по 27 листопада 2007 року, а ОСОБА_3 за період з 12 грудня 2007 року по 11 березня 2008 року, тому їхні позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.
Вирішуючи дану справу в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_3 за 2008 рік, суд першої інстанції не врахував того, що зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»Конституційним Судом України неконституційними не визнавались.
Положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»було змінено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема ч. 1 ст. 15 вказаного Закону передбачено надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, тому судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо неправильного нарахування розміру вказаної допомоги позивачу та про необхідність зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2009 року.
За таких умов, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч.4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскаржувана постанова підлягає у скасуванню з постановленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки пропущений річний строк для звернення до суду: ОСОБА_4 за період з 02 квітня 2007 року по 27 листопада 2007 року, ОСОБА_3 за період з 12 грудня 2007 року по 11 березня 2008 року, а за період з 11 березня 2008 року по 28 лютого 2009 року виплатf допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводились у розмірі встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області задовольнити.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2009 року скасувати та постановити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун