КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-24/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Вознюк С.М.

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                           Зайця В.С.

суддів:                                                                               Земляної Г.В.,

                                                                                                          Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі                                                                     Леонтовичі М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики України, про зобов’язання провести перерахунок та стягнути недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

          ВСТАНОВИВ:          

У листопаді 2008 року позивач звернулась з позовом до УПСЗН виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики України  про зобов’язання провести перерахунок та стягнути недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру передбаченого ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням»за період з липня 2007 року по грудень 2008 року.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року та з червня по грудень 2008 року з урахуванням положень ст. ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», прожиткового мінімуму визначеного для працездатних осіб.

На вказану постанову суду позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи. Позивач просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Відповідач просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувану постанову слід скасувати з ухваленням нового рішення по справі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією  свідоцтва про народження. Позивач працювала і є  застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір’ю.

Довідкою відповідача підтверджено, що позивач отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, встановлених відповідними Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Заяви позивача щодо виплати даної допомоги в межах, встановлених законодавством, відповідачем залишені без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп в частині визнання неконституційними положення п. 24 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний й бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни в назву Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»і виключено ст. 43 вказаного Закону та вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»за періоди з липня 2007 року по грудень 2007 року та з червня 2008 року по грудень 2008 року.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на слідуюче.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»цей Закон відноситься до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням»закріплює, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину. незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 43 Закону).

Крім того, відповідне право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закріплено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Стаття 13 зазначеного Закону передбачає право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стаття 15 зазначеного Закону також підтверджує право особи на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року зупинено на 2007 рік.

Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статей 41, 43 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково, починаючи з моменту визнання неконституційними зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Однак, відповідач наполягає на застосуванні положень ст.ст. 99, 100 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на той час) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки, позивач звернулася до суду 07 листопада 2008 року, то вона пропустила річний строк для звернення до суду за період з липня 2007 року по 07 листопада 2008 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 за цей період задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково, починаючи з моменту визнання неконституційними зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а з урахуванням положень ст.ст. 99, 100 КАС України, то з 07.11.2007 року до 31.12.2007 року.

При вирішенні решти заявлених позовних вимог позивача за 2008 рік, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції не врахував того, що в цей період cпірних правовідносин статтю 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням»було виключено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Проте, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, визнано неконституційним положення п. 24 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміну в назву Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням»і виключено ст. 43 вказаного Закону.

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України, тому судова колегія приходить до висновку щодо необхідності частково задовольнити позовні вимог за період з 22.05.2008 року по     31.12.2008 року.

          Згідно з ч.4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню з постановленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог за період з липня 2007 року по 07 листопада 2007 року необхідно відмовити, оскільки пропущений річний строк для звернення до суду та зобов’язати  управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за періоди: з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2009 року скасувати та постановити у справі нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за періоди: з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Головуючий суддя:                                                                                  _____________________В.С. Заяць

     Судді:                                                                                                   _____________________Г.В. Земляна

                                                                                                                   _____________________Ю.І. Цвіркун