№ 2-2160/10

У Х В А Л А

          2 вересня   2010 року                                                                 м. Київ                  

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                             Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

   З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а.с. 22) в судове засідання призначене на 15.04.2010 року не з’явилася.

В судове засідання призначене на 2 вересня 2010 року  ОСОБА_1, відповідно до ч. 6 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а.с. 40), не з’явилася. Причину неявки суду не повідомила. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надходила.

Відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

             Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

             У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

              Згідно ст. 157 ЦПК України  суд розглядає справи протягом  розумного  строку,  але  не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

  У зв’язку з наведеним,  залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України,  не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

             Керуючись ч. 3 ст.169, п. 3, ч. 1 ст. 207 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення.  У разі  якщо ухвалу  було  постановлено  без  участі  особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів  з  дня  отримання копії ухвали.

Суддя