ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2010 р. Справа № 2-а-3320/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Гурський А. П.- представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2; та перекладача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: начальника Могилів-Подільського прикордонного загону Південно-регіонального управління державної прикордонної служби України підполковника Варнюка В.П.
до: громадянина Республіки Камерун ОСОБА_2
про: примусове видворення за межі України
ВСТАНОВИВ :
19 серпня 2010 року Начальник Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України – підполковник Вавринюк В. П. звернувся в суд з позовом до громадянина Республіки Камерун – ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку та адміністративне затримання на період підготовки до видворення.
В позові зазначено, що 09.06.2009 року з метою вступити до ВНЗ на території України, відповідач отримав національний закордонний паспорт громадянина Республіки Камерун, а 26.11.2009 року українську студентську візу та запрошення на навчання. В Україну ОСОБА_2 прилетів 29.11.2009 року. Оплативши навчання та здавши вступні іспити відповідач вступив на підготовчий факультет Полтавської аграрної академії. Під час навчання проживав у гуртожитку даної академії.
Після завершення навчання, з метою знайти роботу ОСОБА_2 поїхав до Києва, де в нічному клубі познайомився із чоловіком по імені ОСОБА_1, який пообіцяв допомогти потрапити на роботу в одну з країн Європи. В подальшому від даного чоловіка відповідач отримав квитки з Києва до Бухаресту, а також паспорт громадянина Іспанії із своєю фотокарткою але чужим іменем та іншими даними. При цьому, свій справжній паспорт ОСОБА_2 при невідомих обставинах втратив, до органів внутрішніх справ, з цього приводу, не звернувся.
15 серпня 2010 року потягом з м. Києва вирушив в напрямку Румунії. Під час прикордонного контролю було виявлено, що паспорт недійсний. Під час та після затримання ОСОБА_2 стверджував, що він громадянин Іспанії. За результатами експертизи паспорт громадянина Іспанії є частково підробленим. В результаті проведених заходів по встановленню особи було встановлено особу відповідача.
Мотивуючи вищенаведеним та вважаючи, що умисні вчинення відповідачем правопорушень та злочинів на території України шкодять національним інтересам держави, звернувся до суду із позовом в якому просить прийняти рішення про примусове видворення відповідача за межі території України, а також продовжити термін його утримання на період необхідний для видворення за межі території України в примусовому порядку на термін до 6 місяців з дня затримання, з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Ухвалою суду від 20 серпня 2010 року відкрито провадження і за відповідним клопотанням позивача справа призначена до розгляду на 21.08.2010 року на 11:30 год.
Висновок суду щодо скорочених строків розгляду даної справи ґрунтується на позиції ВАСУ щодо цього питання, висловленій в адресованому головам апеляційних та окружних адміністративних судів листі, датованому 25.03.2010 року №394/11/13-10 (а.с. 39).
В наведеному листі, зокрема, зазначено, що КАС України не передбачає особливостей розгляду справ цієї категорії у частині скорочення строків їх розгляду. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 110 КАС України, за відповідним клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. Аналіз цієї норми свідчить про те, що адміністративні спори можуть розглядатися невідкладно.
Враховуючи те, що законодавством установлені скорчені строки утримання осіб у пунктах тимчасового перебування, та за наявності клопотання позивача, в листі рекомендовано справи відповідної категорії призначати до рогляду в судовому засіданні у найкоротші терміни.
В судовому засіданні була присутня перекладач ОСОБА_3
Представник позивача – Гурський А. П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві й надані у справу докази.
Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що в Україну приїхав з метою навчання. По приїзді оплатив лише підготовчий курс. Наступну проплату повинен був здійснити попередньо заробленими коштами. Саме з метою знайти роботу він використав підроблений паспорт.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об’єктивно дослідив матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що громадянин Республіки Камерун – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України за студентською візою 09.06.2009 року з метою вступити до вищого навчального закладу.
15 серпня 2010 року відповідач був затриманий (протокол затримання а. с. 7) інспектором прикордонної служби в пункті пропуску для міжнародного залізничного сполучення «Могилів-Подільський» під час прикордонного контролю потягу №59 сполученням Москва-Софія. Підставою для затримання стало виявлення недійсності пред’явленого ним паспорту на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Копія даного паспорту наявна в матеріалах справи (а.с. 11).
Досліджено в судовому засіданні також письмові пояснення відповідача відібрані у нього старшим дізнавачем по роботі з іноземцями, дізнання та адміністративного провадження штабу Могилів-Подільського прикордонного загону майором Гурським А.П. (а.с. 17) Так, надаючи пояснення ОСОБА_2 повідомив обставини, зазначені позивачем у позовній заяві.
В подальшому, а саме 17.08.2010 року, інспектором прикордонної служби було складено протокол про адміністративне затримання ОСОБА_2 на термін до розгляду справи суддею з метою своєчасного та правильного розгляду справи.
На запити прикордонної служби, Полтавською державною аграрною академією було підтверджено факт навчання ОСОБА_2 на підготовчому факультеті для іноземних громадян Полтавської державної аграрної академії. Копія відповідного листа наявна в матеріалах справи (а.с. 23).
До наведеного листа додано також копії сторінок втраченого відповідачем справжнього паспорту громадянина Республіки Камерун (а.с. 24) та студентського квитка (а.с. 25).
Факт недійсності паспорту громадянина Італії пред’явленого відповідачем під час прикордонного контролю підтверджується висновком експертного дослідження №66 від 18 серпня 2010 року. За даним висновком, у закордонному паспорті громадянина Іспанії НОМЕР_1, виданого 09.05.2004 року на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на сторінці 6 міститься підроблений даташтамп КПП «Бориспіль» №131. Реквізити власника на сторінці з установчими даними внесено невстановленим способом, а також повністю відсутня машинозчитувана зона у передбаченому для цього місці, що не відповідає вимогам стандартів ИКАО – «DOC 9303 Машинозчитувальні проїзні документи» (а.с. 27-33).
З даного приводу відносно ОСОБА_2, інспектором прикордонної служби було складно протокол про адміністративне правопорушення серія ПдРУ №003890*
19 серпня 2010 року, суддею Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області за результатами розгляду матеріалів, що надійшли від відділу прикордонної служби Могилів-Подільського прикордонного загону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Камерун, притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст.204-1 КпАП України (спроба перетинання державного кордону України з документами, що містять недостовірні відомості про особу) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 діб.
Окрім того, за фактом використання завідомо підробленого документа, відносно відповідача Начальником Могилів-Подільського прикордонного загону підполковником В. П. Вавринюк винесено Постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК
України (а.с. 44).
Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-ХІІ від 04 лютого 1994 року (Закон №3929), відповідно до статті 1 якого іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах, умови яких встановлюються спеціальним законодавством про статус іноземців та осіб без громадянства, перебувають в Україні, - наділені такими ж правами та обов’язками, як і громадяни України. Наведене положення кореспондується з відповідними положеннями спеціального закону.
Зокрема, статтею 2 Закону №3929, іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Наявність прав іноземців прямо пов’язана із законністю їх перебування на території України, а в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Так, статтею 32 Закону №3929 визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України. Зокрема, якщо іноземець чи особа без громадянства вчинила злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення; якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства; якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Слід зазначити, що за правовою природою видворення за межі України є заходом припинення протиправної поведінки іноземців і осіб без громадянства.
Примусове видворення здійснюється лише на підставі постанови адміністративного суду.
Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятись від виїзду (ч. 5 ст. 32 Закону №3929).
Відповідно до положень частини четвертої статті 50 КАС України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про примусове видворення з України.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що зверненню з позовом про примусове видворення передує ухвалення органом внутрішніх справ рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець буде ухилятися від добровільного виїзду. За однієї з наведених підстав рішення про затримання і примусове видворення може ухвалювати суд.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач придбав підроблений паспортний документ громадянина Іспанії та намагався перетнути державний кордон на виїзд з України, тобто умисно вчинив адміністративне правопорушення та злочин.
Окрім того, власний паспорт ним загублено та не вчинено жодних дій для його пошуку. Встановлено також відсутність у відповідача постійної роботи та місця проживання в Україні. Навчання, яке було метою приїзду відповідача в Україну, на даний час, останнім не продовжується внаслідок відсутності змоги його оплатити. Відсутність справжнього паспорту громадянина Республіки Камерун унеможливлює добровільний виїзд відповідача з України та вказує на відсутність умов за яких могло б бути виконано відповідне рішення прикордонної служби України. Одночасно, відповідач позов не визнає, виявляючи бажання залишатись в Україні.
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує наявність в них вимоги щодо продовження строку утримання відповідача на період необхідний для видворення за межі території України в примусовому порядку на термін до 6 місяців з дня затримання, з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
В розрізі наведеного, суд, враховує позицію ВАСУ висловлену в листі від 11.12.2009 року №1674/13/13-09, адресованому головам апеляційних та окружних адміністративних судів стосовно проблемних питань, що виникають під час виконання судових рішень у справах про затримання та примусове видворення з України іноземця чи особи без громадянства.
В наведеному листі вказано, що у резолютивній частині рішення суду, по даній категорії справ, зазначається (відповідно до позовних вимог) про затримання особи та її примусове видворення з України, незважаючи на те, що пункт 7 частини 2 статті 162 КАС України не містить такого повноваження суду при вирішенні справи, як затримання іноземця чи особи без громадянства. Інших вказівок, як, наприклад «продовжити термін тримання» або лише «примусово видворити», без зазначення про затримання особи, встановлення терміну виконання рішення про видворення у резолютивній частині не повинно міститися.
За таких обставин, суд вбачає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 буде ухилятись від виїзду з України в добровільному порядку, а тому приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема постановивши затримати та примусово видворити з України відповідача, в строк не більше ніж шість місяців.
Оскільки спір частково вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Затримати та примусово видворити з України, в строк не більше ніж шість місяців, громадянина Республіки Камерун ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови.
За положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови оформлено: 26.08.10
Суддя Іващук Олена Іванівна
21.08.2010