ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 р. Справа № 2-а-3247/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Гатенюк Ю. Ю.
відповідача : Чайковська Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Аргон"
до: Управління Пенсійного фонду України
про: визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю – виробниче підприємство «Аргон» з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Зазначали, що 05 травня 2009 року отримали поштове відправлення, яким на адресу підприємства було направлене рішення від 29.04.2009 р. № 134 про застосування фінансових санкцій в розмірі 64036,33грн.та нарахування пені в розмірі 7360,99грн.
Посилаючись на невідповідність зроблених відповідачем висновків дійсності, оскільки внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 20.02.2009 р. по 23.04.2009 року сплачено відповідно до поданих розрахунків та у встановленні законодавством строки, - просили визнати рішення УПФ України в Ленінському районі від 29 квітня 2009 року №134 нечинним.
В судовому засіданні представник позивача –Гатенюк Ю.Ю. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Чайковська Н. М. в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні.
Так, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року (далі - Закон).
Згідно положень частини другої статті 5 даного Закону, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 №146132, а.с. 18), ТОВ НВП “Аргон” зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 29 вересня 1998 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ №11741050004001919.
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області №1561 Товариство включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.
Судом встановлено також те, що позивач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється в порядку визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Так, відповідне обчислення проводиться щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 вказаної Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Так, відповідно до рішення рішення №134 в наслідок порушення пункту 2 ч.9 ст.106 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058/-IV від 09.07.2003 р. за період 20.02.2009 р. по 23.04.2009 р. Товариству нарахована штрафна санкція та пеня. Однак Позивач не погоджується з даним рішенням підтверджуючи сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень місяць 2009 року платіжними дорученнями № 33, №34 від 10 лютого 2009 року через філію АКБ “Надра” з вимогою перерахувати на користь УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці кошти в сумі 18000 грн та 280000 грн. (а.с. 22)
Вказані кошти списані з розрахункового рахунку ТОВ – НВП “Аргон”, але не перераховані отримувачу у зв’язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, про що свідчать записи головного бухгалтера філії Вінницького регіонального управління ВАТ КБ “Надра” П. М. Дробін на звороті платіжних доручень, скріплені печаткою.
Ненадходження коштів на рахунок УПФ України в Ленінському районі призвело до невідображення наведених сум в особовій картці страхувальника та виникнення в подальшому заборгованості, що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення.
Як вбачається зі статті 20 Закону днем сплати страхових внесків у разі їх перерахування у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
В свою чергу кошти вважаються списаними з банківського рахунка підприємства з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання – платіжного доручення (п. 22.4 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»).
Статтею 106 Закону передбачено фінансові санкції, які можуть бути застосовані виконавчими органами Пенсійного фонду до банків за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків.
З положень наведеної статті вбачається, що законодавством, яке регулює відносини, які виникають в солідарній системі про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбачена відповідальність банків за несвоєчасне, з порушенням строків перерахування коштів до бюджетів та цільових фондів.
Враховуючи, що позивачем не порушено строків перерахування коштів до Пенсійного фонду, тобто юридично виконано обов’язок вчасної сплати страхових внесків, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для притягнення ТОВ НВП “Аргон” до відповідальності.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу ч. 2 ст. 11 КАС України суд, у випадку, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про хзахист яких вони просять, може вийти за межі позовних вимог.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст.ст. 11 та 162 КАС України, вважає, що позов слід задоволити, шляхом визнання оскаржуваного позивачем рішення протиправни та його скасування.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та підтвердженні матеріалами справи, суд доходить висновку, що вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці №134 від 29 квітня 2009 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 02.09.10
Суддя Іващук Олена Іванівна
31.08.2010