2-297/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

3 квітня 2007 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                                               Канурної ОД.

при секретарі                                                                       Черкасової О. В.

за участю позивача                                                              ОСОБА_1.

представника відповідача                                                   Баєр Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до  Відособленого  підрозділа  шахта  «Добропільська»

Державного підприємства «Добропіллявугілля» про визнання недійсного запису в особовій

картці Т-2,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовною заявою до ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» про визнання недійсного запису в особовій картці Т-2 з 16.06.1992 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог, які підтримав в судовому засіданні ОСОБА_1. суду пояснив, що він з 1976 року працював на шахті «Добропільська». В 1981 р. він отримав виробничу травму, внаслідок чого йому була встановлена третя група інвалідності, у зв'язку з чим він написав заяву про переведення його з гірничного майстера дільниці майстером технологічного комплексу поверхні, котрий згідно з наказом № 287 від 23.06.1992 року приєднай до дільниці ШТ-1. Вважає, що приєднання технологічного комплексу поверхні до дільниці ШТ-1 було фіктивним, так як адміністрація шахти без згоди робітників здійснила їх переведення, що є порушенням ч. З ст. 32 КЗпПУ. Ніякі записи в трудові книжки працівників про переведення не вносилися. 22 березня 1994 року він припинив роботу, а 17 листопада 1994 року він отримав в відділі кадрів трудову книжку, де було вказано, що він майстер технологічного комплексу на поверхні.

В його особовій картці записано, що він працював з 16.06.1992 року майстером дільниці ШТ-1. Адміністрація шахти наказа на його переведення з майстера технологічного комплексу на поверхні на майстера дільниці ШТ-1 не видавала, його згоду на переведення не запитували. Записи в особовій картці Т-2 повинні сходитися із записами в трудовій книжці, просить суд визнати недійсним запис в його особовій картці Т-2 з 16.06.1992 року про те, що він працював майстером дільниці ШТ-1, так як запис після 16.06.1992 року суперечить запису в трудовій книжці і вона зроблена без надання наказу про його переведення і його згоди на переведення.

Представник відповідача - юрисконсульт першої категорії ВП «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» Баєр ТВ., діюча по дорученню, позовні вимоги ОСОБА_1. не визнала і суду пояснила, що ОСОБА_1. на шахті почав працювати з 1976 року. З 1982 року працював в якості майстера дільниці Технологічний комплекс поверхні шахти. В 1992 році згідно наказу № 287 від 23.06.1992 року дільниця Технологічний комплекс поверхні була реорганізована і передана в штат дільниці Шахтного транспорту ШТ-1, де ОСОБА_1. продовжував виконувати обов'язки майстра технологічного комплексу поверхні без суттєвих змін умов праці і заробітної плати до 1994 року. Згідно наказу № 37/к від 28.06.1995 року він був звільнений з роботи за скоєні прогули з 22.03.1994 року згідно ст. 40 п. 4 КзпПУ.

 В 2001 р. ОСОБА_1. заявляв позов до ВП «Шахта «Добропільська» з вимогами зобов'язати відповідача внести зміни в наказ № 37/к від 28.06.1995 року про його звільнення, вказавши його професію в якості майстра технологічного комплексу поверхні шахти дільниці ШТ-І. Згідно рішення місцевого суду м. Добропілля від 16.08.2001 року наказом по шахті № 382 від 03.10.2001 р. були внесені зміни в наказ № 37/к від 28.06.1995 року про звільнення ОСОБА_1. із займаної посади як майстра технологічного комплексу поверхні дільниці ШТ-1. Також ці зміни були внесені і в особову картку за формою Т-2 в частині звільнення ОСОБА_1. з шахти «Добропільська»: звільнити ОСОБА_1. т. № 1481 майстра технологічного комплексу поверхні дільниці ШТ-1 за прогули без поважної причини з 22.03 1994 року згідно ст. 40 п. 4 КзпПУ з дня фактичного припинення роботи. На підставі п. 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, всі відомості про виконувану роботу ОСОБА_1. на шахті «Добропільська» відображені в особовій картці за формою Т-2, дані якої повністю повторюються в трудовій книжці ОСОБА_1. до запису про звільнення останнього, тому що ОСОБА_1. в 1994 р. забрав з підприємства трудову книжку і більше її не представляв на підприємство.

Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1. відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. не обгрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. дійсно з 1976 року працював на шахті «Добропільська». В 1981 році ОСОБА_1. отримав виробничу травму, в зв'язку з чим визнаний інвалідом 3 групи і з 1982 року працював на посаді майстра технологічного комплексу ділянки ШТ-1. Згідно наказу по шахті № 287 від 23.06.1992 року дільниця Технологічний комплекс поверхні була реорганізована і передана в штат дільниці ШТ-1 (ас. 16).

Наказом № 37/к від 28.06.1995 року ОСОБА_1. звільнений з роботи за скоєні прогули без поважної причини з 22.03.1994 року згідно п. 4 ст. 40 КзпПУ (а.с. 17).

Згідно рішення місцевого суду м. Добропілля Донецької області від 16.08.2001 року зобов'язано шахту «Добропільська» внести зміни в наказ № 37/к від 28.06.1995 року про звільнення ОСОБА_1. з займаної посади як майстра технологічного комплексу поверхні дільниці ШТ-1. В іншій частині вищевказаний наказ залишено без змін (ас. 10-11).

Вищевказані дані були внесені в особову картку ОСОБА_1., про що свідчить запис (ас. 5).

Наказом № 382 шахти «Добропільська» від 03.10.2001 року зобов'язано внести відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1. (а.с 18).

Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні вибачається, що ОСОБА_1. в листопаді 1994 р. отримав трудову книжку в відділі кадрів шахти «Добропільська» і до наступного часу її не представив для внесення відповідного запису.

На підставі вищевикладеного, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд не вибачає.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1до Відособленого підрозділу «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» про визнання недійсного запису у особовій картці Т-2 з 16 червня 1992 року відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.