РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я. Д.
суддів Вакарук В.М., Мелінишин Г.П.
секретаря Вінтоняк О.І.
з участю: представника апелянта ОСОБА_1 – ОСОБА_2
представника відповідача – Мельник – Костюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного комітет рибного господарства України – Верхнє-Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 – представника позивача ОСОБА_4 - на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 червня 2010 року ,-
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідача про поновлення його на роботі на посаді державного інспектора Івано – Франківського територіального відділу Верхнє-Дністровського Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства , стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що його було незаконно звільнено з роботи.
Рішенням Івано – Франківського міського суду від 04.06.2010 року в позові ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 _______________________________________________________________________________ Справа № 22-ц-3720/2010р. Головуючий у І інстанції - Островський Л.Є.
Категорія 52 Суддя - доповідач - Горблянський Я.Д.
подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом грубо порушено норми матеріального і процесуального права. Позивач на посаду державного інспектора Івано – Франківського територіального відділу Верхнє – Дністровського ДБУ прийнятий на роботу з 02.03.2009 року по переводу і працював на даній посаді бездоганно до дня звільнення.
Його посада не відноситься до посад по обслуговуванню товаро – матеріальних цінностей.
Однак наказом відповідача №120-К від 05.06. та наказом №128-К від 22.06.2009 року позивач звільнений з роботи за втратою довіри по п.2 ст.41 КЗпП України, хоча підстав такого звільнення у даних наказах відповідач не навів. Поява на роботі у вихідний день і використання службового човна в нетверезому стані не є підставою для звільнення з роботи по втраті довірою, оскільки дане порушення є одноразовим і може розцінюватися як порушення трудової дисципліни, однак за дане порушення стягнення до нього не застосовувалося. Тому у відповідача не було підстав звільняти позивача з роботи за ст. 41 п.2 КЗпП України. Однак суд ухвалюючи рішення даних обставин не врахував.
Просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено що позивач ОСОБА_4 працював на посаді державного інспектора Івано – Франківського територіального відділу Верхнє -Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства і відповідно до договору від 02.03.2009 року був матеріально – відповідальною особою.
Мотивуючи тим, що позивач 11.05.2009 року у вільний від роботи час, без відповідного наказу – завдання на проведення рибоохоронної роботи, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, використовував закріплений за ним човен «Фортуна – 340» у власних цілях, крім того у човні виявлено сітки для лову риби та 21 шт. риби, відповідач наказом від 22.06. 2009 року звільнив позивача з роботи за ст.41 п.2 КЗпП України у зв’язку із втратою довір’я.
Прийшовши до висновку про те, що позивач ОСОБА_4 порушив посадову інструкцію, допустив винні дії при обслуговуванні матеріальних цінностей, і такі дії дали підстави для втрати до нього довір’я з боку адміністрації Верхнє - Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, суд першої інстанції визнав вимоги позивача безпідставними і відмовив в задоволенні позову.
Однак до такого висновку суд першої інстанції прийшов передчасно без врахування всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч 2 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач наказом № 63-К від 02.03.2009 року прийнятий відповідачем на роботу на посаду державного інспектора Івано – Франківського територіального відділу Верхнє-Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
Згідно наказу №28 від 20.11.2008 року за оперативною групою Івано – Франківськдержрибохорони закріплено надувний човновий комплекс «Фортуна-340» - відповідальний ОСОБА_4 (а.с.35), а тому між сторонами 02.03. 2009 року укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених матеріальних цінностей(а.с.8).
11.05.2009 року відносно позивача складено протокол про адмінправопорушення, передбачене ч.4ст.85КУпАП, який направлено на розгляд до Галицького районного суду(а.с.55).
Постановою судді від 22.06.2009 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.85 ч 4 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
Наказом №120-К від 05.06.2009 року, в який внесено зміни наказом № 128-К від 22.06.2009 року відповідачем ОСОБА_4 22.06.2009 року був звільнений з роботи з посади державного інспектора Івано – Франківського територіального відділу Верхнє-Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, вчинення корисливих правопорушень, не пов’язаних із виконанням трудових обов’язків у вільний від роботи час, знаходячись у нетверезому стані, використання надувного човнового комплексу, який за ним закріплений, у власних цілях - за втратою довір’я.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір’я суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності(зайнятий їх прийманням,зберіганням, транспортуванням, розподілом) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власникові або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я(зокрема порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівником розкрадання, хабарництва та інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір’я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов’язані з їх роботою.
Оскільки як випливає з чинного законодавства на підставі п.2 ст.41 КЗпП України можуть бути звільнені особи, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності, тобто повинні мати специфічне відношення до них, а позивач до кола таких осіб не відноситься, то колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не вправі був звільняти позивача з роботи за втратою довір’я. Тому позивача слід поновити на роботі з часу звільнення та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу до ухвалення рішення, тобто з 22.06.2009 року по 03.09.20010 року виходячи із середньомісячного заробітку 2232 грн. в розмірі 32271 грн. за 14місяців 11 днів.
В стягненні моральної шкоди та інших витрат слід відмовити.
З відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати по справі.
Рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника позивача ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Івано – Франківського міського суду від 04 червня 2010 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді державного інспектора Івано – Франківського територіального відділу Верхнє - Дністровського державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
Стягнути з Верхнє – Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, м. Чернівці, вул. Головна,44 на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22 червня 2009 року по 03 вересня 2010 року в сумі 32271(тридцять дві тисячі двісті сімдесят одну) грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення платежу за один місяць в сумі 2232 грн. звернути до негайного виконання.
Стягнути з Верхнє – Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибацтва на користь держави 322 грн.71коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позову відмовити
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Я.Д.Горблянський
В.М.Вакарук
Г.П. Мелінишин