Справа № 2-483

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 року Березнівський  районний суд Рівненської області

під головуванням судді Мельника В.Я.

при секретареві             Походзіло М.М.

з участю сторін:

позивача                        ОСОБА_1

відповідача                    ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю сумісного проживання,

ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_1 вказує в позовній заяві від 8 лютого 2010 року, що відповідач з 4 травня 2006 року за згодою всіх співвласників був зареєстрований на постійне місце проживання в квартирі № АДРЕСА_1. Крім них в квартирі проживають і є співвласниками житла його дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4 та внучка ОСОБА_5

    Його син ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, в нетверезому стані чинить фізичне та психологічне насильство над ним.

    Неодноразово звертався в Березнівський РВ УМВС України щодо вчинення ним погрози фізичної розправи. Той п’ять разів притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї.

    Просить позов задоволити, прийняти рішення про виселення ОСОБА_2 з квартири з підстав, передбачених ч.1 ст. 116, ст. 157 ЖК України.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, передбачених вказаною нормою закону, показав, що відповідач створив йому неможливі умови для проживання в квартирі. Приходячи в нетверезому стані ображає його і членів сім’ї, погрожує фізичною розправою. Знаходиться на обліку в лікаря-нарколога. Неодноразово звертався в міліцію, до сина судом  вживалися заходи впливу, однак він на це не реагує.

    На збільшення позовних вимог просить також направити сина на примусове лікування від алкоголізму.

    Відповідач  ОСОБА_2 не визнав позовних вимог позивача, пояснив, що йому нікуди йти з квартири, батька він не б’є, сварки трапляються. Не оспорює того факту, що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за сімейний дебош, але винним в цьому вважає батька, який сам затіває сварки і викликає міліцію. Пояснив, що на обліку в лікаря-нарколога не перебуває.    

     Вислухавши сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову.

     ОСОБА_1, як це слідує з свідоцтва про право власності на житло - квартиру по АДРЕСА_1 ( а. с. 8) - є співвласником цього житла поряд з членами сім’ї ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6  

     З будинкової книги на а. с. 11 відомо, що ОСОБА_2 в цій квартирі зареєстрований на постійне місце проживання з 4 травня 2006 року.

    Відповідач ОСОБА_2 систематично притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним насильства в сім’ї за ч.2 ст. 1732 КУпАП, починаючи з 20 квітня 2009 року і по 21 вересня 2009 року чотири рази, про що свідчать копії постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності на а. с. 15-18.

     Надана позивачем довідка Березнівської ЦРЛ від 7 червня 2010 року за № 38 свідчить, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в лікаря – нарколога з діагнозом - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан активної залежності. Алкогольна епілепсія.

     У відповідності з ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї, або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживанням із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання або громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    А згідно зі ст. 157 ЖК України члена сім’ї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 ЖК України. Виселення в такому випадку провадиться в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

    Суд вважає, що в судовому засіданні безспірно доведено той факт, що своєю поведінкою відповідач по справі, член сім’ї позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, створює для нього, співвласника квартири, неможливі умови для спільного з ним проживання  в одній квартирі.

    За таких обставин він має бути виселений з квартири без наданні іншого житла.

    В той же час цивільним законодавством не передбачено можливості примусового направлення особи на лікування від алкогольної залежності. Тому в цій частині вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10-11, 209, 212-215 ЦПК України, ч.1 ст. 116 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

      ОСОБА_2 виселити з квартири № АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

      В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

      На рішення суду може бути внесена апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.  

                 Суддя: