Справа № 2 – 312 / 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30  серпня  2010 року           Володарський районний суд Київської області, в складі:

       головуючого судді                                           Ткаченко О.В.

       при секретарі                                                    Бондаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт.  Володарка,

справу  за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

                                                              ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом, в якому вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її прадід ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Даний будинок був побудований ОСОБА_3 в 1957 році, свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями виконавчим комітетом Логвинської сільської ради та Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації не видавалося.

Ступінь спорідненості із ОСОБА_3 підтверджується слідуючим:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_3 – ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився син ОСОБА_4 – ОСОБА_5, батько позивачки по справі, ОСОБА_1.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

Спадкоємцем за законом п’ятої черги після померлого є позивачка по справі  ОСОБА_1, оскільки відповідачка по справі ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки. Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом немає.

Позивачка  фактично прийняла спадщину,  вступивши у володіння та користування спадковим майном та маючи на руках технічний паспорт на житловий будинок.

ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки право власності на спадковий будинок в органах БТІ на ім’я ОСОБА_3 не зареєстроване та свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями виконавчим комітетом Логвинської сільської ради не видавалося, відповідно дані підстави  унеможливлюють  оформлення спадщини у нотаріуса. Тому, позивачка вимушена звернутися до суду.

 Позивачка просить суд, встановити факт прийняття спадщини та визнати за нею  право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав.

Відповідачка до суду подала заяву в якій вказувала, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує, просила справу розглядати без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Матеріалами справи встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер прадід позивачки ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.8). Після його смерті відкрилася спадщина до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 15-17).

Заповіту померлий не залишив.

Спадкоємцем за законом п’ятої черги після померлого є його правнука – ОСОБА_6, ступінь спорідненості якої із ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_3 – ОСОБА_4, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено запис за №33 (а.с.9), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що стверджено свідоцтвом про смерть (а.с.10).

 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився син ОСОБА_4 – ОСОБА_5, що стверджено витягом з державного  реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження, виданого 23 березня 2010 року відділом РАЦС Володарського РУЮ, про що в книзі зроблено запис за №07 (а.с.11) та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, що стверджено свідоцтвом про смерть (а.с.12), який є батьком позивачки по справі ОСОБА_1, що підтверджує свідоцтво про її народження (а.с.7).

Відповідачка по справі ОСОБА_2, яка є донькою спадкодавця, після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище із «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2», що підтверджено свідоцтвом про її народження та одруження (а.с.14), відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки. Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом немає.

Позивачка  фактично прийняла спадщину,  вступивши у володіння та користування спадковим майном та маючи на руках технічний паспорт на житловий будинок.

У нотаріуса отримати свідоцтво про право на спадщину не можливо, оскільки право власності на спадковий будинок в органах БТІ на ім’я ОСОБА_3 не зареєстроване (а.с.25), відповідно дані підстави  унеможливлюють  оформлення спадщини у нотаріуса.

Відповідно до листа Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, який проживав в селі Логвин Володарського району Київської області, не заводилася (а.с.30).

Відповідно до ч. 5 ст. 3  Закону України „ Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності  та інші речові права на нерухоме майно, набуті  згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом , визначаються державою.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами України (затвердженої  наказом Мін’юсту від 03.03.2004 року № 20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме  майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. Встановлене судом вказує, що померлий не отримував названий реєстр.

Позивачка  вважає, що має право на спадщину, що залишилась після померлого оскільки  вона є  спадкоємицею  п’ятої черги за законом та фактично прийняла  спадщину, оскільки  має на руках технічну документацію на будинок, поводила поточний ремонт будинку.

Відповідно до ст. 534 ЦК України (1963 р.), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.06.1983 року „ Про практику розгляду судами України справ про спадкування” , якщо у вказаний строк 6 місяців, позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно .

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити

Керуючись ч. 5 ст. 3  Закону України „ Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень”, абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами України (затвердженої  наказом Мін’юсту від 03.03.2004 року № 20/5),  п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року ст.ст. 534, 549 ЦК України ,  ст.ст. 3, 5, 8, 13, 57, 79, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України ,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом –  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом  після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                        СУДДЯ                                                О.В. Ткаченко