Справа №  2-82

2010р.

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    30 серпня  2010р. Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого – судді Гайдук В.Г.

при секретарі – Іваняк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу  за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -

В с т а н о в и в:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на  своє утримання, посилаючись на наступне. Відповідач є її батьком. До досягнення повноліття він  за рішенням суду сплачував аліменти на її утримання  у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно. 04 червня 2009р. вона досягла повноліття, але навчається у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка на контрактній основі, денна форма навчання, стипендію не отримує, перебуває на утриманні діда ОСОБА_4 та баби ОСОБА_5 Грошей для  існування не вистачає, проте відповідач матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає, хоча і має таку можливість. Просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  до закінчення учбового закладу.

    У судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що батько добровільно не надає їй матеріальної допомоги, вона фактично перебуває на утриманні діда та баби, її мати не має можливості надавати їй належну  матеріальну допомогу у зв’язку з тим, що вона має на утриманні неповнолітню дитину, грошей для навчання та існування не вистачає.

Відповідач ОСОБА_2 допитаний Мирнинським  районним  судом Республіки  Саха (Якутія),  позовні  вимоги доньки не визнав, пояснив, що йому не відомі закони України, а тому він не зобов’язаний виконувати закони іншої держави. Крім того, в запереченням на позовну заяву зазначає, що в теперішній час він сплачує аліменти на користь іншої жінки на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 33,3% заробітної плати. Просив відмовити позивачці у задоволення позовних вимог.

  Вислухавши пояснення  позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  позивач є донькою відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 ( а.с.5). Позивач ОСОБА_1 04.06.2009р. досягла повноліття.

Згідно довідки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, договору від 30.09.2009р. позивач ОСОБА_1 навчається  в цьому навчальному закладі на контрактній основі  на 3-му  курсі, денна форма навчання, термін закінчення університету для отримання повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” або “магістр” – 30 червня 2013р., стипендію не отримує. ( а.с.7,49).

      Відповідно до довідки Лутугинського міського комунального підприємства “Лутугинежитлфонд”  ОСОБА_1 проживає з дідом ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_5 (а.с.8).

    Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

    Беручи до уваги, що відповідач не надає дочці, яка досягла повноліття, матеріальну допомогу, але продовжує навчатися, стипендію не отримує, витрати по навчанню її несуть дід та баба, пенсія діда ОСОБА_4 – 1671 грн.43 коп., пенсія баби ОСОБА_5 – 846 грн.40 коп.,  відповідач має постійне місце роботи,  працює майстром РБСУ Мирнинського гірничо-збагачувального комбінату, заробітна плата відповідача дозволяє йому надавати позивачці матеріальну допомогу, тому суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання.

    Але при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач сплачує аліменти на користь іншої жінки ОСОБА_6 на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 33,3% заробітної плати, що підтверджується довідкою з місця роботи відповідача (а.с.43), крім того, відповідно до ст. 199 СК України мати позивача теж зобов’язана утримувати свою дитину, а тому суд вважає стягнути з відповідача аліменти на користь позивача у розмірі 1/6 частини заробітної плати щомісячно.

      В іншій частині позову позивачці слід відмовити за необґрунтованістю позову.

Посилання позивача на те, що розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд не може прийняти до уваги у зв’язку з тим, що ці вимоги закону, а саме: ст. 181 СК України  стосуються стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а тому позивачці в задоволенні позовних вимог у цій частині також слід відмовити за необґрунтованістю позову.

    Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

З відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    На підставі  викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст.198-201 СК України, суд –

В и р і ш и в:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Стягувати аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Георгіївка Лутугинського району Луганської області на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 1/6 частки заробітку  щомісячно, починаючи стягнення з 02 жовтня 2009р., на період навчання в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, тобто, до 30 червня 2013р., але не більш ніж до досягнення  23 років.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю позову.

Допустити негайне виконання рішення   у межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., а також  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: