РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07            березня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                         - судді Валігури Д.М.;

при секретарі                        - Мушта І.С., Яворській О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "Градострой" про визнання дійсними договорів, зміну право відношення та відшкодування збитків, зустрічним позовом ТОВ "Градострой" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Градострой" та ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів про інвестування, відшкодуванні збитків та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2

та ТОВ "Градострой", в якому просив суд змінити правовідношення між ТОВ "Градострой" та

ОСОБА_2, а саме - перевести на ОСОБА_1 права на одержання у власність квартир НОМЕР_1,

НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 в будинку за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 за договором № 068\3 від

7.12.2004 р. про інвестування будівництва житла та зобов'язати ТОВ "Градострой" укласти з ОСОБА_1 договір про інвестування будівництва житла на умовах, встановлених договором № 068\3 від 7.12.2004 р. про інвестування будівництва житла.

8  ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 не змінюючи підстав позову неодноразово

уточнював та доповнював предмет своїх вимог та просить визнати дійсними договір № 068/3 від

07.12.2004 р. про інвестування будівництва житла та угоду від 26.05.2005 року про відступлення

права вимоги за договором № 068/3 від 07.12.2004 р. про інвестування будівництва житла, договір №

069/3 від 07.12.2004 р. про інвестування будівництва житла та договір від 26.05.2005 року про

відступлення права вимоги за договором № 069/3 від 07.12.2004 р. про інвестування будівництва

житла, договір № 070/3 від 07.12.2004 р. про інвестування будівництва житла та договір від 26.05.2005

року про відступлення права вимоги за договором № 070/3 від 07.12.2004 р. про інвестування

будівництва житла; змінити правовідношення між ОСОБА_2 та ТОВ "Градострой", а саме -

перевести на  ОСОБА_1 право на одержання у власність квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6,

НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_3 в будинку за адресою м. Київ,АДРЕСА_1 за договорами №№

068\3, 069\3, 070\3 від 7.12.2004 р. про інвестування будівництва житла; стягнути з ТОВ "Градострой"

5327390,99 гривень відшкодування збитків.

Підставою для звернення позивача до суду з усіма вказаними позовними вимогами стало невиконання ТОВ «Градострой» зобов'язань за спірними договорами про інвестування. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що в грудні 2004 року ОСОБА_2 діючи на підставі договору комісії від 6.12.2004 р. від свого імені, але за рахунок та в інтересах ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Градострой" три спірні договори про інвестування, після виконання яких позивач ОСОБА_1 як комітент повинен був набути право власності на 11 квартир в новозбудованому будинку АДРЕСА_1 в м. Києві. На вимогу ОСОБА_1 ОСОБА_2 відступив йому права вимоги за договорами про інвестування, які були укладені з ТОВ «Градострой», однак ТОВ «Градострой» відмовило у переведенні на ОСОБА_1 права вимоги за спірними договорами про інвестування і не визнало за ОСОБА_1 право на одержання квартир та відмовилося від виконання укладених договорів про інвестування. Крім цього ТОВ «Градострой» значно прострочило термін завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, в якому розташовані спірні квартири. Такі дії ТОВ «Градострой» призвели до того, що позивач ОСОБА_1 не зміг виконати свої зобов'язання за договором від 24.12.2004 p., який він уклав з ОСОБА_6, внаслідок чого йому було заподіяно збитки у вигляді прямих витрат, які він мусить понести, а також неодержаного прибутку.

Будучи допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 повідомив, що в грудні 2004 року між ним та ОСОБА_2 було досягнуто домовленість про те, що ОСОБА_2 від свого імені, однак за рахунок та в інтересах ОСОБА_1, здійснить укладення з ТОВ "Градострой" договорів про інвестування будівництва житла. Ця домовленість була зафіксована в договорі комісії, який 6.12.2004

2

p. був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_1 вказав, що при укладені договору комісії він діяв з метою набути у власність новозбудовані квартири, а конкретна форма цивільно-правових договорів, які для досягнення цієї мети повинен був укласти ОСОБА_2 не була принциповою. Термін інвестиційний договір це загальне поняття, яке не визначає конкретний вид цивільно-правового договору, а тому інвестиційні договори можуть укладатися у різних цивільно-правових формах - в тому числі, зокрема, і як договори купівлі-продажу. ОСОБА_2 був вільний у виборі виду цивільних договорів щодо інвестування будівництва житла, які він повинен був укласти на виконання договору комісії від 6.12.2004 р., а у випадку, якщо б такі дії ОСОБА_2 потребували б внесення змін до тексту договору комісії від 6.12.2004 р., то такі зміни було б негайно внесені, оскільки це відповідало реальному волевиявленню сторін. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що станом на грудень 2004 р. - на момент укладення договору комісії від 6.12.2004 р. та спірних договорів про інвестування не існувало встановленого законом обмеження на укладення інвестиційних договорів у сфері житлового будівництва - таке обмеження було встановлено лише в грудні 2005 p., після внесення відповідних змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність".

В пояснення щодо своїх взаємовідносин з ОСОБА_6 ОСОБА_1 вказав, що всі факти, на які він посилається вже встановлені Дарницьким районним судом м. Києва під час розгляду спору між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та не потребують доказування.

Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав. Звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними договору про інвестування будівництва житла № 068Y3 від 7.12.2004 року із змінами, договору про інвестування будівництва житла № 069\3 від 7.12.2004 року із змінами, договору про інвестування будівництва житла № 070\3 від 7.12.2004 року із змінами; про розірвання угод про відступлення права вимоги за кожним з цих договорів; про стягнення з ТОВ «Градострой» 505000,00 гривень на відшкодування збитків, заподіяних йому вчиненням недійсних договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069\3 та № 070\3 від 7.12.2004 року із змінами; про стягнення з ТОВ «Градострой» 10000,00 гривень моральної шкоди, заподіяної вчиненням недійсних договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069\3 та № 070Y3 від 7.12.2004 року із змінами.

Свої зустрічні позовні вимоги позивач ОСОБА_2 (відповідач за первинним позовом) обґрунтовує тим, що відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» операції із залучення грошових коштів фізичних осіб для фінансування будівництва є фінансовими послугами, надання яких можуть здійснювати лише особи, які зареєстровані як фінансові установи та які одержали відповідну ліцензію. ТОВ «Градострой» не зареєстровано як фінансова установа та не має ліцензії на залучення коштів фізичних осіб, однак замовчало ці обставини і уклало з ОСОБА_2 спірні договори про інвестування, які мають бути визнані недійсними на підставі статей 227, 230 Цивільного кодексу України. У зв'язку із вчиненням недійсних спірних договорів про інвестування ОСОБА_2 було заподіяно збитків у вигляді недержавного прибутку в розмірі еквівалентному 50000 доларів США та завдано шкоди іміджу та діловій репутації позивача ОСОБА_2 Відповідно до частини другої статті 216, частини другої статті 227 та частини другої статті 230 Цивільного кодексу України особа, з вини якої укладено недійсний правочин зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду.

Будучи допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 повідомив, що він працює заступником директора Державного видавництва "Преса України". У листопаді 2004 року між Державним видавництвом "Преса України" та ТОВ "Градострой" було укладено договір про спільну діяльність. Під час переговорів щодо укладення цього договору він познайомився з ОСОБА_3, який був уповноваженим представником ТОВ "Градострой" і діяв на підставі довіреності. ОСОБА_3. запропонував ОСОБА_2 прийняти участь в інвестуванні будівництва квартир в будинку поАДРЕСА_1, а ОСОБА_2 в свою чергу запропонував це ОСОБА_1

ОСОБА_2 підтвердив факт укладення з ОСОБА_1 договору комісії від 6.12.2004 року та вказав, що спірні інвестиційні договори укладалися ним саме на виконання цього договору.

Від імені ТОВ "Градострой" переговори щодо укладення спірних договорів про інвестування вів ОСОБА_3., який запропоновував укласти спірні інвестиційні договори саме в тій редакції, у якій вони були фактично підписані. Проти внесення будь-яких змін до тексту цих договорів ОСОБА_3.

3

заперечував, мотивуючи, що зміст спірних договорів про інвестування відповідає типовій формі, яка використовується ТОВ «Градострой» в своїй господарській діяльності. Зміни до спірних договорів про інвестування були внесені лише шляхом складання додаткових угод. При цьому такі зміни не змінювали умови спірних договорів про інвестування, а лише роз'яснювали та уточнювали певні їх положення.

Також ОСОБА_2 повідомив, що на момент укладення спірних договорів про інвестування він не знав, що їх зміст суперечить вимогам законодавства, а дізнався про це лише восени 2006 року - після того, як ОСОБА_3. звернувся відповідним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що в цивільному кодексі України не визначено такий окремий вид договорів як інвестиційні договори, а отже інвестиційними договорами можуть бути договори різних видів. Редакція спірних інвестиційних договорів була запропонована саме ТОВ «Градострой». При цьому ТОВ «Градострой» замовчало інформацію про те, що укладення інвестиційних договорів в такому вигляді потребує обов'язкової наявності у ТОВ «Градострой» відповідної ліцензії, яка у нього відсутня, а також про те, що в цей же період ТОВ «Градострой» здійснювало залучення грошових коштів для інвестування у житлове будівництво також на підставі іншого виду інвестиційних договорів ~ через продаж безпроцентних (цільових) облігацій.

Відповідач ТОВ «Градострой» позов ОСОБА_1 не визнав, проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував частково. Звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсною угоду від 25.06.2005 року про відступлення прав вимоги за договором про інвестування будівництва житла № 068\3 від 7.12.2004 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 не було внесено грошових коштів за договором про інвестування будівництва житла № 068\3 від 7.12.2004 року, а будинок, в якому мають бути розміщені спірні квартири в експлуатацію не введений, а отже на момент укладення спірної угоди право вимоги за договором про інвестування будівництва житла № 068\3 від 7.12.2004 року ще не існувало. Окрім цього, спірна угода чітко не визначає предмет відступленого права та не містить таких умов як ціна та строк дії договору, які відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України є істотними умовами будь-якого договору, отже угода від 25.06.2004 року є недійсною відповідно до п. 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник ТОВ Градострой" пояснив, що спірні інвестиційні договори є такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки передбачають надання фінансових послуг, надавати які ТОВ Градострой" не має права. При цьому він повідомив суду, що на момент укладення спірних договорів про інвестування ТОВ Градострой" було відомо про те, що вони суперечать вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим залучення коштів для інвестування в будівництво житла здійснювалося іншим способом - шляхом випуску та продажу облігацій. Представник ТОВ Градострой" повідомив, що спірні договори про інвестування були підписані ТОВ Градострой" без наміру їх виконувати, а лише з метою створити у ОСОБА_2 хибну уяву про виникнення у нього права набувати у власність квартири за цими договорами. При цьому факт укладення спірних договорів про інвестування був лише передумовою вчинення ОСОБА_2 як заступником директора Державного видавнитцва "Преса України" дій щодо укладення між цим підприємством та ТОВ Градострой" договору про спільну діяльність.

Водночас представник ТОВ Градострой" вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повинні були знати про невідповідність спірних інвестиційних договорів вимогам закону, а тому ОСОБА_1 не мав права надавати ОСОБА_2 комісійне доручення на укладення договорів, які суперечать законодавству, а ОСОБА_2 не мав права виконувати таке доручення та повинен був сам відмовитися від укладення з ТОВ Градострой" спірних договорів про інвестування.

Заперечуючи проти задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування збитків представник ТОВ Градострой" вказував, що оскільки ОСОБА_2 виконав комісійне доручення надане йому ОСОБА_1 і уклав спірні інвестиційні договори, то ОСОБА_1 зобов'язаний виплатити ОСОБА_2 комісійну винагороду, а отже збитки у вигляді не одержаної винагороди у ОСОБА_2 не настали. Крім того, оскільки спірні договори про інвестування укладались ТОВ «Градострой» без наміру створення правових наслідків, на які вони були спрямовані, то відповідно у ТОВ «Градострой» відсутній обов'язок відшкодувати такі збитки.

4

Заперечуючи проти задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування збитків представник ТОВ "Градострой" вказував, що договір комісії від 6.12.2004 p., укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, спірні договори про відступлення права вимоги, договір від 24.12.2004 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є фіктивними документами, які складені "заднім числом". Крім того, ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 не сплачували ТОВ "Градострой" інвестиційні внески, а отже у ТОВ "Градострой не виникло зобов'язань передавати їм збудовані квартири. Оскільки зобов'язання передати збудовані квартири у ТОВ "Градострой" не виникли, то відповідно ТОВ "Градострой" і не повинно нести відповідальність за заподіяні цим збитки.

Будь-яких письмових доказів на підтвердження своїх доводів ТОВ "Градострой" суду не надавало, клопотань про допит свідків, окрім ОСОБА_8 та ОСОБА_9, клопотань про приєднання речових доказів не заявляло, заперечень щодо доказів поданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не робило, проти фактичних обставин справи, які були повідомлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час допиту в якості свідків представник ТОВ "Градострой" не заперечував.

ОСОБА_3. (третя особа без самостійних вимог на боці відповідача ТОВ "Градострой" за первісним позовом ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_2) не з'являвся в судові засідання призначенні на 23.01.2007 p., 2.02.2007 р. та 6.03.2007 р. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представника в судове засідання не направив.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи, у разі неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Представник відповідача ТОВ "Градострой" передав суду клопотання ОСОБА_3 про відкладання розгляду справи у зв'язку із його перебуванням у Раді національної безпеки та оборони України. Причина неявки ОСОБА_3 в судове засідання не була визнана поважною, оскільки представник ТОВ "Градострой" не є представником ОСОБА_3, а від ОСОБА_3 особито чи від його представника не надходило повідомлення про причини неявки. В матерілах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_3. дійсно перебуває на засіданні Раді національної безпеки та оборони України.

Під час попереднього судового засідання судом відповідно до статті 130 ЦПК України позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 повідомили суду про докази, якими вони будуть обґрунтовувати свої доводи. Відповідач ТОВ "Градострой" та третя особа ОСОБА_3. не

повідомили суду про докази, якими будуть обґрунтовувати свої доводи.

Під час попереднього судового засідання судом відповідно до статті 137 ЦПК України за клопотанням позивача було витребувано у відповідача ТОВ «Градострой» документи щодо будівництва спірних квартир та письмові пояснення з обставин, однак вказана ухвала ТОВ «Градострой» виконана не була.

Представником ТОВ "Градострой" було заявлено клопотання про допит в якості свідка гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з питання про з'ясування місця проживання відповідача ОСОБА_2 та встановлення дійсності підсудності справи. В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_2 дійсно проживає в квартирі за адресою м. Київ, АДРЕСА_2, співвласником якої він є. Від ОСОБА_9 надійшла нотаріально посвідчена заява, якою він підтверджує, що відповідач ОСОБА_2 дійсно тимчасово проживає в квартирі в квартирі за адресою м. Київ, АДРЕСА_2, співвласником якої він є. На підтвердження факту проживання за цією адресою ОСОБА_2 надано договір безоплатної оренди цієї квартири і довідка органу (підрозділу) служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУ МВС України в м. Києві про тимчасову реєстрацію місця перебування ОСОБА_2 за вказаною адресою.

Представником ТОВ "Градострой" було заявлено клопотання про забезпечення доказів шляхом вилучення у ОСОБА_1 оригіналів договору комісії від 6.12.2004 p., спірних угод про відступлення права вимоги, договору від 24.12.2004 p., укладеного між ОСОБА_1 та

ОСОБА_6, розписок за цим договором та про призначення комплексної експертизи цих документів на предмет встановлення осіб, які їх підписали та дати їх підписання.

5

Вказані клопотання були залишені судом без задоволення оскільки питання про обставини складання цих документів не є предметом спору у даній справі, а клопотання були заявлені після закінчення попереднього судового засідання і представником ТОВ "Градострой" не було повідомлено причин, які перешкоджали їх поданню на відповідній стадії процесу. Окрім того судом були витребувані та оглянуті в судовому засіданні оригінали вищевказаних документів, а допитані як свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили справжність своїх підписів та дат на цих документах у зв'язку з чим відсутня необхідність у призначенні відповідних експертиз.

Представником ТОВ "Градострой" було заявлено клопотання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом нового зустрічного позову - про визнання недійсним договору комісії від 6.12.2004 року. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки зустрічний позов було подано із порушенням вимог  ЦПК України - після закінчення попереднього судового засідання, яке тривало понад 7 місяців, та не було оплачено судовим збором у встановленому законом розмірі.

Заслухавши в судовому засідання сторін, повно та всебічно дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ТОВ "Градострой" має бути задоволений, а первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Суд встановив, що восени 2004 року ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_3, який був уповноваженим представником ТОВ "Градострой", що здійснювало господарську діяльність у сфері будівництва та здійснювало залучення інвестицій в будівництво житла. ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_2, що ТОВ "Градострой" здійснює будівництво нового житлового будинку по вулиці Здолбунівській в м. Києві та залучає для цього кошти від інвесторів. Не маючи особистих коштів для самостійного інвестування в будівництво ОСОБА_2 запропонував своєму знайомому ОСОБА_1 прийняти участь в інвестуванні будівництва нових квартир в житловому будинку, що будувався ТОВ "Градострой".

6 грудня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір комісії,

відповідно до умов якого останній був зобов'язаний від свого імені, однак за рахунок та в інтересах

ОСОБА_1 укласти з ТОВ "Градострой" договори про інвестування будівництва квартир в будинку

АДРЕСА_1 в м. Києві.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору та статті 1018 Цивільного кодексу України право власності на квартири збудовані за відповідними договорами про інвестування будівництва повинен був набувати саме ОСОБА_1 За виконання робіт по договору комісії від 6.12.2004 року ОСОБА_2 повинен був отримати винагороду в гривнях, в розмірі еквівалентному 50000 доларів США, яка підлягала виплаті після набуття ОСОБА_1 права власності на збудовані квартири.

7 грудня 2004 року ОСОБА_2, діючи на виконання договору комісії від 6.12.2004 p., уклав

з ТОВ Градострой" спірні договори про інвестування, з ідентичними умовами - договір № 068\3 про

інвестування будівництва житла, договір № 069\3 про інвестування будівництва житла договір №

070\3 про інвестування будівництва житла, предметом яких було фінансування будівництва

одинадцяти квартир - № № НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_9, НОМЕР_2, НОМЕР_10, НОМЕР_3, 128, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 в будинку за адресою м.

Київ,АДРЕСА_1. В цей же день між ОСОБА_2 та ТОВ "Градострой" були

підписані додаткові угоди до трьох вищевказаних договорів, які уточнювали склад документів, що

підтверджують виконання умов відповідного договору. Вказані договори не передбачали строків

сплати ОСОБА_2 інвестиційних внесків, які згідно ст. 530 ЦК України обумовлювалися

моментом пред'явлення вимоги ТОВ «Градострой» про здійснення оплати. При цьому інвестиційна

вартість спірних квартир, вказана у спірних договорах про інвестування перевищувала їх

середньоринкову вартість в цьому районі м. Києва на той період часу.

Про укладення вказаних договорів ОСОБА_2 негайно повідомив ОСОБА_1 та передав йому оригінальні примірники спірних договорів про інвестування. ОСОБА_1 прийняв виконання комісійного доручення в цій частині, про що між сторонами було складено додаткову угоду від 24.12.2004 р. до вищевказаного договору комісії

25.06.2005 р. відповідно до пункту 3.3 договору комісії від 6.12.2004 р. та ч. 4 ст. 1016

Цивільного кодексу України ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 відступив йому права вимоги за спірними договорами про інвестування - уклав з ним три угоди про відступлення прав вимоги за

6

кожним з договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069\3 та № 070\3, які 7.12.2004 року були укладені між ТОВ Градострой" та ОСОБА_2

В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Градострой" з проханням переоформити на його ім'я спірні договори про інвестування, що було прямо передбачено п. 5.1.1 кожного з цих

договорів. ТОВ Градострой" відмовило в цьому, посилаючись на те, що спірні договори про інвестування не діють, однак письмової відповіді не надало. У вересні 2006 р. ОСОБА_1 було направлено на адресу ТОВ «Градострой» аналогічну письмову вимогу в якій ОСОБА_1 повідомляв про свою готовність сплатити ТОВ «Градострой» грошові кошти, передбачені спірними інвестиційними договорами, однак ТОВ «Градострой» відповіді на цей лист ОСОБА_1 також не надав.

Вказані обставини підтверджуються показами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які відповідно до ст. 62 ЦПК України за їх згодою були допитані як свідки; договором комісії з додатковою угодою; договором № 068\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла з додатковою угодою; договором № 069\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла з додатковою угодою; договором № 070\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла з додатковою угодою; спірними угодами про відступлення прав вимоги; копіями листів ОСОБА_1 від 6.09.2006 р. та поштовою квитанцією про їх направлення ТОВ "Градострой" і в судовому засіданні не заперечувалися представником ТОВ "Градострой".

Суд враховує, що законодавством України прямо не передбачено, що інвестиційні договори (договори про інвестування) становлять собою окремий вид цивільно-правових чи господарських угод. Стаття 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачає, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект, а стаття 9 цього закону передбачає, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода), при цьому укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. З наведеного вбачається, що під інвестиційним договором (договором про інвестування) слід розуміти будь-яку з цивільно-правових угод незалежно від її виду, якщо така угода передбачає вкладення майнових або інтелектуальних цінностей у об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Таким чином правова природа інвестиційного договору (договору про інвестування) визначається не його назвою, а його умовами.

22.08.2001 р. набув чинності Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яким було визначено перелік операцій, які визнаються операціями надання фінансових послуг, та встановлено, що такі операції можуть здійснюватися виключно фінансовими установами. З моменту набрання чинності цим законом право особи на укладання інвестиційних договорів було обмежене - інвестиційні договори, що передбачали надання фінансових послуг, могли укладатися лише за участю фінансової установи. Водночас, інвестиційні договори у сфері житлового будівництва , що не передбачали надання фінансових послуг, могли укладатися всіма суб'єктами інвестиційної діяльності без обмежень.

1.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", який передбачав застосування нових правових механізмів інвестування в будівництво житла - через створення спеціалізованих фінансових установ (фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю). Однак положення цього закону не містили прямої заборони використовувати інші способи інвестування.

15.12.2005 р. було внесено зміни до статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», якою було обмежено способи інвестування житлового будівництва - встановлено, що таке існування може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

7

З наведеного вбачається, що на момент укладення договору комісії від 6.12.2004 р. та спірних договорів про інвестування право особи на укладання договорів про інвестування будівництво житла обмежувалося залежно від умов таких договорів - інвестиційні договори, що передбачали надання фінансових послуг, могли укладатися лише за участю фінансової установи, інвестиційні договори, що передбачали залучення коштів через спеціалізовані фінансові установи (фонди фінансування будівництва) будівництва), могли укладатися лише в порядку визначеному Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", а інвестиційні договори, що не передбачали надання фінансових послуг, могли укладатися всіма суб'єктами інвестиційної діяльності.

Зі змісту договору комісії від 6.12.2004 р. вбачається, що ОСОБА_1 доручив ОСОБА_2 укласти договори про інвестування будівництва житла без вказівки на те, в якій саме формі повинні були бути укладені ці договори - в формі договору про надання фінансових послуг, в формі договору про придбання облігацій чи в будь-якій іншій формі. Зазначене свідчить, що виконуючи комісійне доручення ОСОБА_2 не був обмежений у виборі правової природи договорів, які він мав укласти з ТОВ "Градострой", що спростовує твердження представника ТОВ "Градострой" про те, що предмет комісійного доручення за договором комісії від 6.12.2004 р. суперечить вимогам законодавства і ОСОБА_2 не мав права його виконувати.

Аналізуючи умови спірних договорів про інвестування, які ОСОБА_2 уклав з ТОВ "Градострой", суд дійшов висновку, що умови цих договорів передбачають надання ТОВ "Градострой" фінансових послуг. Такий висновок випливає зі змісту пунктів 1, 2.1, 6.1.1 кожного з спірних договорів про інвестування, які передбачають обов'язок інвестора здійснювати фінансування будівництва, обов'язок виконавця здійснити будівництво капітального будинку за залучені кошти та визначають поняття виконавця як суб'єкта підприємницької діяльності, що приймає від інвестора інвестиції для подальшого фінансування будівництва.

Абзац 14 ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" визначає зміст поняття "фінансування будівництва" - як використання управителем отриманих в управління коштів на спорудження об'єктів будівництва за умовами угоди.

П. 2 ч. 1. ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачає, що довірче управління фінансовими активами (в тому числі грошовими коштами) є фінансовою послугою.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірні договори про інвестування передбачали надання ТОВ "Градострой" фінансових послуг з довірчого управління грошовими коштами ОСОБА_2

Ч. 1 статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачає, що фінансові послуги надаються юридичними особами, які у встановленому порядку включені Державним комітетом з регулювання ринку фінансових послуг України до відповідного реєстру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Враховуючи, що спірні договори про інвестування передбачали пряме залучення грошових коштів в управління для фінансування будівництва житла саме від фізичної особи - ОСОБА_2, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Градострой» мав право вчиняти спірні інвестиційні договори виключно за умови його реєстрації Державним комітетом з регулювання ринку фінансових послуг України та отримання ним відповідної ліцензій на таку діяльність.

При цьому судом встановлено, що ТОВ "Градострой" не було внесено до Державного реєстру фінансових установ та не одержувало ліцензії про надання фінансових послуг із залучення коштів фізичних осіб для фінансування об'єктів будівництва, що підтверджується позовною заявою генерального директора ТОВ "Градострой" ОСОБА_3 поданою ним до Дніпровського районного суду м. Києва та роздруківкою даних Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг

8

України, розміщених на офіційному сайті комісії "www.dfp.gov.ua". Факт відсутності у ТОВ «Градострой» статусу фінансової установи і ліцензії на здійснення діяльності із залучення грошових коштів від фізичних осіб не заперечувався представником ТОВ «Градострой» у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірні договори про інвестування були укладені ТОВ "Градострой" без одержання відповідної ліцензію і мають визнані недійсними на підставі статті 227 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна Із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, то такий правочин визнається судом недійсним. 4.1 ст. 229 ЦК України визначає, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків його сторін.

Як вказав в своїх показах ОСОБА_2, при укладенні спірних договорів про інвестування він не знав, що за своєю природою ці договори є договорами про надання фінансових послуг, на укладення яких ТОВ "Градострой" не мало необхідного обсягу правоздатності, оскільки не мало статусу фінансової установи та відповідної ліцензії. Суд вважає достовірними такі покази ОСОБА_2, оскільки визначення правової природи спірних договорів про інвестування вимагало спеціальних знань в окремій галузі права, яка не пов'язана з Його повсякденною роботою як фахівця-юриста. Крім цього суд враховує, що на час укладення спірних договорів про інвестування серед фахівців та органів державної влади ще не існувало єдиної правової позиції з питання про правову природу таких договорів, що, зокрема, вбачається з інформаційного листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 23.02.2004 р. № 1037. При цьому суд враховує , що згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» обмеження щодо права на укладання договорів про надання фінансових послуг встановлюється саме для суб'єктів підприємницької діяльності, які надають фінансові послуги, а не для громадян - споживачів таких послуг.

В той же час обставини справи свідчать, що ТОВ "Градострой" в момент укладення спірних договорів про інвестування було відомо про те, що за своєю правовою природою ці договори є договорами про надання фінансових послуг і обов'язковою умовою для їх укладення є наявність у ТОВ "Градострой" статусу фінансової установи та відповідної ліцензії. Це підтверджується тим, що в цей самий період ТОВ "Градострой" здійснювало залучення коштів інвесторів для фінансування будівництва на підставі договорів про продаж безпроцентних облігацій, що не потребувало реєстрації ТОВ "Градострой" як фінансової установи та одержання ним відповідної ліцензії та фактами, викладеними в позовній заяві ОСОБА_3, яка була подана ним до Дніпровського районного суду м. Києва.

В судовому засіданні представник ТОВ "Градострой" підтвердив, що спірні договори про інвестування ТОВ "Градострой" свідомо укладало в формі, що суперечить чинному законодавству України, для того щоб у нього не виникало зобов'язань за цими договорами, а у ОСОБА_2 виникла хибна уява про наявність у нього права на можливість одержання у власність квартир за цими договорами. При цьому представником ТОВ "Градострой" не заперечувалися покази ОСОБА_2 про те, що спірні договори про інвестування були підписані саме в тій редакції, що була запропонована ТОВ "Градострой".

При цьому твердження представника ТОВ "Градострой" про те, що ТОВ "Градострой" при укладенні спірних договорів про інвестування не мало наміру їх виконувати, підтверджується й іншими обставинами справи. ТОВ "Градострой" протягом 2004-2006 pp. не зверталося ні до ОСОБА_2, ні до ОСОБА_1 з вимогою сплатити інвестиційні внески за спірними договорами про інвестування, хоча обов'язок сплати цих внесків був обумовлений саме моментом такої вимоги. ТОВ "Градострой" відмовило ОСОБА_1 в переоформленні на його ім'я спірних інвестиційних договорів, посилаючись на те, що вони не діють та проігнорувало його пропозицію про сплату ним інвестиційних внесків. Протягом 2004-2006 pp. ТОВ "Градострой" в будь-який момент мало можливість привести спірні договори про інвестування у відповідність до чинного законодавства переуклавши їх або внісши відповідні зміни, однак не зробило цього.

9

Крім того, після початку судового провадження по даній справі генеральний директор ТОВ "Градострой" ОСОБА_3. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним одного з спірних договорів - Договору № 068\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла, з тих же підстав, що наведені в зустрічному позові ОСОБА_2 При цьому він посилався на те, що спірні договори про інвестування неправомірно уклав колишній генеральний директор ТОВ "Градострой" Бездітко В.А., а він особисто не знав про їх укладення і дізнався лише після початку даної справи. В той же час з показів ОСОБА_2 вбачається, що він особисто з Бездітко В.А. не знайомий, всі переговори з ним від імені ТОВ "Градострой" вів ОСОБА_3., який передавав підписані договори ОСОБА_2 Особиста участь ОСОБА_3 в укладанні спірних договорів про інвестування підтверджується тим, що додаткові угоди до кожного з цих договорів, замість Бездітка В.А. були підписані особисто ОСОБА_3, який діяв від імені ТОВ «Градострой» на підставі довіреності.

Виходячи з наведеного суд встановив, що укладаючи спірні договори про інвестування ОСОБА_2 діяв добросовісно та мав необхідний обсяг правоздатності на їх підписання, в той час як ТОВ "Градострой" не мало права на їх укладання, але свідомо ввело в ОСОБА_2 в оману щодо правової природи цих договорів та свого права на їх укладання.

Ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" визначено, що у разі надання особою будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб без ліцензії, вина і відповідальність за це покладається саме на особу, яка для надання такої фінансової послуги і укладання такого договору мала отримати ліцензію, а не на фізичну особу, чиї кошти залучалися нею. За надання особою будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб без ліцензії така особа несе відповідальність згідно із законами України. Відповідно, вина і відповідальність згідно із законами України за укладання спірних інвестиційних договорів згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" покладається на ТОВ "Градострой" - особу, яка укладала господарські договори, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб без отримання відповідної ліцензії та статусу фінансової установи.

Суд не приймає до уваги посилання представника ТОВ "Градострой" на те, що спірні договори про інвестування є фіктивними, бо вони були укладені як передумова підписання ОСОБА_2 від імені Державного видавництва "Преса України" договору про спільну діяльність з ТОВ "Градострой", оскільки на підтвердження такої своєї заяви представником ТОВ "Градострой" не було надано жодного доказу, і крім того, з матеріалів справи вбачається, що такий договір про спільну діяльність був підписаний раніше дати укладення спірних договорів про інвестування, і їх укладання не могло бути передумовою укладання договору, який був укладений раніше.

При цьому суд враховує, що для визнання договору фіктивним необхідно щоб всі його сторони не мали наміру створити правові наслідки передбачені таким договором. В той же час з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 - як сторона спірних договорів про інвестування, а ОСОБА_1 - як вигодонабувач за цими договорами, діяли саме з метою створення відповідних правових наслідків - набуття у власність спірних квартир.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині визнання договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, №

069\3 та № 070\3 від 7.12.2004 року недійсними на підставі статей 227, 230 Цивільного кодексу України, як договорів, що внаслідок обману були укладені юридичною особою, яка не мала права їх укладати. Первісний позов ОСОБА_1 в частині визнання дійсними спірних договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069V3 та № 070\3 від 7.12.2004 року та про зміну правовідношення у зв'язку з наведеним задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки договір про інвестування будівництва житла № 068\3 від 7.12.2004 року судом визнано недійсними, то угода про відступлення прав вимоги за цим договором, від 25.06.2005 р. укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також є недійсною відповідно до ст. 514 ЦК України.

10

За таких обставин суд дійшов висновку, що зустрічний позов ТОВ Градострой" про визнання недійсною угоди про відступлення прав вимоги за договором № 068V3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла, яка укладена 25.06.2005 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Має бути відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 в частині вимог про визнання дійсними угод про відступлення прав вимоги за кожним з договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069\3 та № 070\3 від 7.12.2004 року.

Недійсний правочин відповідно до ст. 216 ЦК України не породжує правових наслідків, окрім тих що пов'язані з його недійсністю, а тому недійсний договір розірвано бути не може.

За таких обставин зустрічний позов ОСОБА_2 в частині вимог про розірвання угод про відступлення прав вимоги за кожним з договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069\3 та № 070\3 від 7.12.2004 року також задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 4.1 договору комісії від 6.12.2004 року ОСОБА_2, за умови належного укладення та виконання з боку ТОВ Градострой" спірних договорів про інвестування повинен був одержати від ОСОБА_1 комісійну винагороду в розмірі еквівалентному 50000 доларів США, що дорівнює 252500,00 гривням, момент виплати якої був обумовлений моментом набуття ОСОБА_1 права власності на спірні квартири.

У зв'язку із визнанням цих договорів недійсними ОСОБА_2 втратив право на одержання комісійної винагороди за договором комісії від 6.12.2004 року.

Суд встановив, що ТОВ Градострой" вчинив спірні договори про інвестування без відповідної ліцензії та за відсутністю статусу фінансової установи, що необхідні для їх укладання. При підписанні цих договорів ТОВ Градострой" замовчало наявність цих істотних обставин, тобто ТОВ Градострой" застосувало обман при укладенні спірних інвестиційних договорів. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" ТОВ Градострой" винне в укладанні спірних інвестиційних договорів і несе відповідальність за їх укладання без отримання відповідної ліцензії та статусу фінансової установи згідно із законами України.

За таких обставин суд вважає, що між неправомірними діями ТОВ Градострой" при укладенні спірних договорів про інвестування та втратою ОСОБА_2 можливості одержати реальний дохід в розмірі 252500,00 гривень у вигляді винагороди за договором комісії від 6.12.2004 року існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман при укладенні правочину, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим зустрічний позов ОСОБА_2 в частині стягнення з ТОВ Градострой" в подвійному розмірі збитків, заподіяних внаслідок обману, застосованого ним при укладенні спірних договорів про інвестування будівництва житла № 068\3, № 069\3 та № 070\3 від 7.12.2004 року.

Представник ТОВ «Градострой» вказує, що фактично ОСОБА_2 збитки спричинено не було, оскільки комісійне доручення щодо укладання спірних договорів про інвестування ОСОБА_2 було виконано і ОСОБА_1 прийняв таке виконання, а отже зобов'язаний сплатити Гореднку Я.В. винагороду незалежно від дійсності чи недійсності укладених останнім догорів. Такі пояснення не можуть бути прийняті судом до уваги, судом оскільки згідно з п.4.2 договору комісії від 6.12.2004 р. обов'язок по сплаті винагороди за цим договором у ОСОБА_1 виникає після отримання ним у власність квартир за спірними договорами про інвестування. Спірні квартири ОСОБА_1 у власність набуті не були, а отже у нього не виникло зобов'язання щодо виплати ОСОБА_2 комісійної винагороди за договором комісії від 6.12.2004 р.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

11

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не довів факт виникнення у нього душевних страждань у зв'язку із протиправною поведінкою ТОВ "Градострой", а також не довів факт пряження своєї ділової репутації, а отже зустрічний позов ОСОБА_2 в цій частині задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення спірних договорів про інвестування ОСОБА_1 24 грудня 2004 року уклав з ОСОБА_6 договір, який передбачав зобов'язання ОСОБА_1 продати ОСОБА_6, одинадцять спірних квартир у майбутньому, після завершення їх будівництва та набуття ОСОБА_1 права власності на них. Суд встановив, що умови вказаного договору повністю кореспондувалися з умовами спірних договорів про інвестування. Умовами цього договору та матеріалами справи підтверджується, що його укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було обумовлено та безпосередньо пов'язано з укладенням та виконанням спірних договорів про інвестування. Виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором від 24.12.2004 р. перед ОСОБА_6 можливе виключно за умови належного виконання спірних договорів про інвестування, тобто між виконанням цих договорів існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2006 р. у справі № 2-

5837\06, яке набуло законної сили, договір від 24.12.2004 р. визнано дійсним. Відповідно, заява представника ТОВ «Градострой» про нікчемність договору від 24.12.2004 р. через недодержання нотаріальної форми його посвідчення судом не приймається.

ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_6 за договором від 24.12.2004 р. та не передав у власність останньому спірні квартири. У зв'язку із цим у ОСОБА_1 виникло

зобов'язання сплатити ОСОБА_6. штрафні санкції передбачені договором та відшкодувати завдані збитки.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2006 р. у справі № 2-

5837\06 через невиконання ОСОБА_1 умов договору від 24.12.2004 р. з нього було стягнуто на користь ОСОБА_6  3879738,05 грн., в тому числі 900000 грн. додаткової суми завдатку, 604504,11 грн. процентів, 1410000 грн. штрафу, 965233,94 грн. на відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа мусить понести для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню включаються додаткові витрати (штрафні санкції та ін.), понесені особою внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, а також недержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона мала розраховувати у випадку належного виконання зобов'язання іншою стороною.

За таких обставин суд дійшов висновку, що суми стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 є його реальними збитками.

В той же час згідно з умовами договору від 24.12.2004 р. за результатами відчуження спірних квартир ОСОБА_6. ОСОБА_1 мав отримати прибуток у вигляді різниці між продажною ціною цих квартир в розмірі 4700000 грн. та витратами на їх придбання в розмірі 2999847,06 грн. та витратами по сплаті комісійної винагороди ОСОБА_2 в розмірі 252500 грн. Така різниця становить збитки понесені ОСОБА_1 у формі упущеної вигоди. При цьому суд вважає за необхідне зменшити суму упущеної вигоди ОСОБА_1 на 47000 грн., що складає розмір звичайних витрат на нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу квартир, які ОСОБА_1 повинен би був понести, за умови належного виконання договору від 24.12.2004 p..

За таких обставин суд встановив, що загальний розмір збитків понесених ОСОБА_1 становить 5280390,99 грн., і складається з 3879738,05 грн. реальних збитків, які стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.112.2004 р., та 1400652,94 грн. збитків у формі упущеної вигоди.

Представник ТОВ "Градострой" вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали можливість добровільно, не чекаючи надходження відповідної вимоги від ТОВ "Градострой", внести інвестиційні внески за спірними договорами про інвестування, однак не зробили цього. У зв'язку з цим у ТОВ "Градострой" не виникло зобов'язань щодо передачі квартир за спірними договорами, а тому відсутні підстави для відшкодування ним збитків, яких зазнав ОСОБА_1

Такі доводи відхиляються судом у зв'язку із наступним.

12

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на новостворене майно набувається особою, яка його створила, якщо інше не передбачено договором. При цьому право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна набувається з моменту закінчення його будівництва, прийняття до експлуатації та державної реєстрації права власності.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на об'єкти нерухомого майна та їх обмежень» підставою для державної реєстрації права власності на спірні квартири є свідоцтво про право власності, видане в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 6.1.5, 11.1, 11.2 положення «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 3820 свідоцтва про право власності на квартири збудовані за кошти суб'єктів інвестиційної діяльності видаються Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі заяви встановленої форми, за наявності договору про інвестування, документів, що підтверджують фінансування будівництва та акту прийму-передачі об'єкту заявнику у власність.

Пункт 6.3.6 кожного з спірних договорів про інвестування передбачає обов'язок ТОВ «Градострой» передати інвестору об'єкт інвестування шляхом складання відповідного акту, протягом 1-го місця з моменту введення будинку в експлуатацію та отримання інвестором довідки про інвестування 100 % вартості спірних квартир.

З наведеного вбачається, що умовою одержання інвестором акту приймання-передачі спірних квартир є наявність у нього довідки про інвестування 100 % вартості спірних квартир.

Відповідно до пункту 6.3.5 кожного з спірних договорів про інвестування така довідка видається лише після повного виконання інвестором своїх інвестиційних зобов'язань, розмір яких визначається відповідно до розділів 3 та 4 цих договорів.

Пункти 3.2, 3.3, 3.4 кожного з спірних договорів про інвестування передбачають, що розмір остаточної вартості спірних квартир визначається після ведення будинку в експлуатацію шляхом уточнення площ збудованих квартир на підставі даних технічних паспортів виданих БТІ м. Києва.

З наведеного вбачається, що повне виконання інвестором своїх зобов'язань щодо внесення інвестиційних внесків та одержання ним довідки про інвестування 100 % вартості спірних квартир можливе лише після завершення будівництва будинку, прийняття його до експлуатації та виготовлення технічних паспортів на збудовані квартири. При цьому часткова сплата інвестором інвестиційних внесків не створює для ТОВ «Градострой» зобов'язань щодо передачі йому спірних квартир, а повна сплата таких внесків - неможлива до моменту завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію.

Крім того, відповідно до пунктів 2.4, 2.5 кожного з спірних договорів про інвестування ТОВ "Градострой" було зобов'язано завершити будівництво будинку, прийняти його до експлуатації та передати під заселення в строк до 30.12.2005 р. і цей обов'язок не було поставлено в залежність від сплати чи не сплати інвестором інвестиційних внесків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 міг би набути право власності на спірні квартири за послідовного настання наступних обставин - дійсності спірних договорів про інвестування, відступлення йому прав за спірними договорами про інвестування, завершення будівництва будинку та прийняття його до експлуатації, виготовлення технічних паспортів на спірні квартир, визначення остаточної вартості спірних квартир, повної сплати інвестиційних внесків, одержання довідки про інвестування 100 % вартості спірних квартир, оформлення акту приймання-передачі спірних квартир, подання заяви з доданими документами до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та отримання свідоцтва про право власності на спірні квартири, державної реєстрації права власності на спірні квартири на підставі отриманих свідоцтв про право власності на них.

Судом встановлено, що ТОВ «Градострой» свідомо, ввівши в оману ОСОБА_2, уклало спірні договори про інвестування, хоча відповідно до закону не мало права їх укладати. Судом встановлено, що ТОВ «Градострой» взагалі не мало наміру виконувати спірні договори про інвестування. Судом встановлено, що ТОВ «Градострой» не зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про сплату ним інвестиційних внесків, а тому відповідно до статті 530 ЦК України строк їх сплати ще не настав. Судом встановлено, що ТОВ «Градострой» не погодилося достроково прийняти від Яроша

13

С.В. інвестиційні внески, хоча він неодноразово пропонував це. Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Градострой» значно прострочило свої зобов'язання і завершило будівництво будинку вже після прийняття Дарницьким районним судом м. Києва рішення про розірвання договору від 24.12.2004 p., укладеного між ОСОБА_6 з ОСОБА_1 та стягнення з останнього 3879738,05 грн.

За таких обставин неможливість набуття ОСОБА_1 спірних квартир у власність була обумовлена саме неправомірними діями ТОВ «Градострой» і не залежала від того - були чи не були внесені ОСОБА_7 інвестиційні внески.

Право власності на квартири, які ОСОБА_1 був зобов'язаний передати у власність ОСОБА_6., він повинен був набути саме на підставі спірних договорів про інвестування. Через недійсність цих договорів ОСОБА_1 не набув права власності на спірні квартири і був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання перед ОСОБА_6

Як вже встановлено судом саме ТОВ "Градострой" є стороною, яка допустила порушення закону при укладанні спірних договорів про інвестування та з вини якої ці договори визнано недійсними. Таким чином ОСОБА_1 позбувся можливості отримати у власність квартири за спірними інвестиційними договорами саме з вини ТОВ «Градострой».

За таких обставин суд вважає встановленою наявність причинно-наслідкового зв'язку між винними протиправними діями ТОВ "Градострой" при укладанні спірних договорів про інвестування та збитками, яких зазнав ОСОБА_1

Вказані обставини підтверджуються показами ОСОБА_1, спірними договорами про інвестування, договором від 24.12.2004 р розписками про одержання ОСОБА_1 коштів, копією розпорядження про прийняття будинку до експлуатації.

При цьому суд враховував, що розмір сум, які ОСОБА_1 мусить сплатити на користь ОСОБА_6, а також причинно-наслідковий зв'язку між виникненням у нього обов'язку сплатити ці суми та фактом неодержання ним у власність спірних квартир, не лише підтверджуються доказами по даній справі, а й були встановлені рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2006 p., що набрало законної сили, і відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягають

доказуванню при розгляді цієї справи, оскільки ці обставини встановлені щодо ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину третій особі завдано збитків, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Суд вважає встановленим, що у зв'язку із вчиненням договорів про інвестування, які були визнані недійсним з вини ТОВ "Градострой", третій особі - ОСОБА_1, який мав бути вигодонабувачем за цими договорами було спричинено збитки в розмірі 5280390,99 грн, а тому позовна вимога ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину третій особі завдано збитків, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" ТОВ "Градострой" винне в укладанні спірних інвестиційних договорів і несе відповідальність за їх укладання без отримання відповідної ліцензії та статусу фінансової установи згідно із законами України.

Суд вважає встановленим, що у зв'язку із вчиненням договорів про інвестування, які були визнані недійсним з вини ТОВ "Градострой", третій особі - ОСОБА_1, який мав бути вигодонабувачем за цими договорами було спричинено збитки в розмірі 5280390,99 грн, а тому позовна вимога ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.88,209; 212; 213; 214; 215; 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" на користь ОСОБА_1 5280390,99 гривень збитків. В решті позову відмовити. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

14

Визнати недійсними договір № 068\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла із змінами, договір № 069\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла із змінами та договір № 070\3 від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла із змінами на підставі статті 227,230 Цивільного кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» на користь ОСОБА_2 505000,00 гривень збитків в подвійному розмірі.

В решті позову відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» задовольнити. Визнати недійсним угоду від 25.06.2005 року про відступлення прав вимоги за договором № 068VJ від 7.12.2004 року про інвестування будівництва житла.

Стягнути з ТОВ «Градострой» на користь ОСОБА_1 1700,00 гривень судового збору та 30,00 гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТОВ «Градострой» на користь ОСОБА_2 1700,00 гривень судового збору та 30,00 гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Градострой"                                                                7,50

гривень судового збору та 30,00 гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та шляхом подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.