Справа № 22ц-5744/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Болоніна М.Б.
Категорія 57 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Глущенко Н.Г.
Суддів Перцової В.А., Куценко Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та спонукання зробити нарахування підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області; визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком з урахуванням зазначеного підвищення у відповідності із вказаною нормою закону за період з 19 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 по 19 січня 2010 року; в решті позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не врахував, що він є юридично не освіченою людиною і про порушення свого права він дізнався лише в січні 2010 року.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач знаходиться на обліку УПФУ у місті Вільногірску Дніпропетровської області, і має статус "дитини війни", що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 Закону № 2195-1У – дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія позивачу за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону № 489-У.
Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення цього пункту визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було змінено зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і передбачено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення зазначеного пункту визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по день ухвалення рішення по справі судом першої інстанції, - спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Апеляційний суд вважає, що, враховуючи вказані обставини і норми матеріального права, а також, те, що позивач звернувся до суду лише 19 січня 2010 року, тобто, пропустивши строк на звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, питання про поновлення пропущеного строку не ставив, а відповідач наполягав на його застосуванні, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в межах зазначеного строку.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд не врахував, що він не пропустив строк на звернення до суду, оскільки, дізнався про порушення свого права лише у січні 2010 року при зверненні до юридичної консультації є необґрунтованими, так як пенсію позивач, починаючи із січня 2006 року, отримував і знав про її розмір.
Не можуть бути прийняті до уваги і його доводи про те, що він є юридично несвідомою людиною, тобто, про причини пропуску строку, оскільки питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач не ставив.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: