Справа № 2-12219/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Браги А.В.,

при секретарі – Авраменко А.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом  про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач посилався на те, що шлюб з відповідачем був зареєстрований 08 вересня 2006 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 913. Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з відповідачем. Шлюбні відносини з відповідачем припинилися з грудня 2009 року. Причиною припинення шлюбних відносин стала відсутність в родині взаєморозуміння, різне бачення сторонами відносин подружжя в сім’ї, що призводило до постійних конфліктів, сварок та унеможливлює спільне подружнє життя. З грудня 2009 року сторони  проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Відтак, подальше спільне життя з відповідачем вважає неможливим, шлюб – формальним, а його збереження таким, що суперечить його інтересам.  Позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена.

У попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, була повідомлена завчасно та належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала.

Таким чином, сторони в попередньому судовому засіданні проти вирішення справи по суті не заперечували.

    Частиною 4 ст. 130 ЦПК України встановлено, що у попередньому судовому засіданні може бути ухвалено судове рішення у справі, в разі визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом, у попередньому судовому засіданні, у межах заявлених позовних вимог, наявними у справі доказами встановлені  наступні факти та відповідні їм правовідносини,  а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, 08 вересня 2006 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області між сторонами був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 913. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з відповідачем. Спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння через несхожість характерів та поглядів, що призводило до постійних конфліктів, сварок на протязі тривалого часу. З грудня 2009 року сторони  проживають окремо, мають роздільний  бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують стосунків та подружніх відносин. З 2009 року позивач проживає з іншою жінкою.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги, що подружжя стосунки не підтримує, шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені  близько пів року, і з цього часу більше не відновлювалися, суд приходить до  висновку, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

Керуючись,  ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 212 – 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, – задовольнити у повному обсязі .

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який був зареєстрований 08 вересня 2006 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 913 , - розірвати.

Судові витрати при зверненні до суду за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу покласти на ОСОБА_2.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАЦС стягнути з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу, звільнивши ОСОБА_3 від сплати.

         Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

  Суддя:                                                            А.В. Брага