С права № 2а-3360/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Максимчин Ю. Д
cекретаря: Аббасової В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування Калуського району про визнання неправомірними дії та скасування постанови інспектора ДПС Калуського взводу ДПС Ялози Вадима Миколайовича серії АТ № 0089007 від 09.07.2009 року справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ з обслуговування Калуського району про визнання неправомірними дії та скасування постанови інспектора ДПС Калуського взводу ДПС Ялози Вадима Миколайовича серії АТ № 0089007 від 09.07.2009 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною з наступних підстав: транспортний засіб був сфотографований інспектором ДПС Калуського взводу ДПС Ялозою Вадимом Миколайовичем, встановлені приладом “Візір” показники швидкості не можуть вважатись доказом скоєння саме ним адміністративного правопорушення, так як неможливо встановити автентичність та належність зафіксованої швидкості руху, заміряну вказаним приладом, саме його транспортному засобу. Прилад вимірювання “Візір”, на який посилається інспектор в постанові, не відноситься до спеціальних технічних засобів працюючих в автономному режимі, про які вказується в ст. 258 КУпАП.
В судовому засіданні позивач та його представник за усною заявою ОСОБА_3 вимоги позову підтримали, з мотивів викладених в позовній заяві. Просили позов задоволити — скасувати постанову серії АТ № 0089007 від 09.07.2009 року в справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про місце, дати та час судових засідань, про що свідчать розписки про одержання судових повісток. Тому, у відповідності до п.4 ст.128 КАС України, за змістом якої у разі неприбуття відповідача - суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, судом проведено розгляд даного адміністративного позову за відсутності відповідача.
Судом встановлено, що згідно постанови серії АТ № 0089007 від 09.07.2009 року 09.07.2009р. о 06 год. 16 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом в м. Калуші по вул. Львівській перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год, рухаючись із швидкістю 96 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Про застосування строку звернення до суду, як підстави для відмови в позові в порядку ст. 100 КАС України, сторони не заявляли.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову серії АТ № 0089007 від 09.07.2009р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Максимчин Ю. Д