Справа № 2 – а – 200/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2010 року Таращанський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2006-2009 років їй вказана соціальна допомога не виплачувалась в повному обсязі, а тому вона, посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, яким були визнані неконституційними окремі Положення ЗУ «Про державний бюджет па 2007 рік», зокрема Положення п. 12 ст. 71, якою було припинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і приймаючи вищезгадане рішення Конституційний суд України виходив з того, що Верховна Рада не повноважна при ухваленні закону «Про державний бюджет України» включати в нього Положення про внесення змін до діючих законів України, припиняти дії окремих законів України, або будь-яким способом змінювати іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, в судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги і просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті позивачці соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік та зобов’язати відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на весь період чинності ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила суду, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої пенсії підвищуються на 30%, мінімальної пенсії за віком є такою, що діє, але як видно зі змісту дана норма закону не передбачає, яким саме органом «Пенсійним Фондом або іншим органом» за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій.
Стаття 9 Закону № 1058 передбачає, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Також, за рахунок коштів Пенсійного фонду у солідарній системі надається соціальна послуга – допомога на поховання пенсіонера. Жодних інших витрат за рахунок коштів Пенсійного фонду вищевказаним законом не передбачено. У ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображенні в програмах діяльності КМУ, які схвалюються Верховною Радою України.
Після прийняття Рішення Конституційним Судом України № 6-рп 2007 року від 09.07.2007 року жодних нормативних актів з цих питань ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України у 2007 році не приймали.
Крім того, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» було законодавчо врегульовано прийнятим 28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» згідно з яким внесено зміни до ст. 6 ЗУ № 2195, де визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», учасникам війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій підвищується на 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Просить при винесенні рішення застосувати ст.ст. 99,100 КАС України.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка має статус дитини війни і посилаючись на ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» вважає, що їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2006-2007 років їй вказана соціальна допомога не виплачувалась, з розміром допомоги, яку вона отримала в 2008-2009 роках вона не погоджується, а тому посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, яким були визнані неконституційними окремі Положення ЗУ «Про державний бюджет па 2007 рік», зокрема Положення п. 12 ст. 71, якою було припинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік та зобов’язати відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на весь період чинності ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, Верховна Рада України ст. 77 Закону № 3235-4 від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (№ 3235-4).
Оскільки механізм реалізації положень ст. 6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» (№2195) був відсутній, Пенсійний Фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України.
Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону № 2195.
Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» було врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», де визначено що « дітям війни» виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
В зв’язку з цим, відповідачем позивачці з 01.01.2008 року проводилася щомісячна доплата в розмірі 47 грн. на підставі постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», встановлений розмір прожиткового мінімуму на рівні грудня 2008 року, відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-VІ, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року – 573 грн..
Доводи відповідача про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року для визначення розміру доплати до пенсії позивачки є необґрунтованими та суперечать ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.
Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права та свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( статті 3,21,22).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки на підставі ст. 19 Конституції України, посадовці органів виконавчої влади повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України, а законодавством України визначено, що фінансування ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України, та враховуючи те, що позивачка не надає доказів, що в подальшому будуть порушені її права, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Перерахунок соціальної допомоги як дитині війни позивачці слід провести, починаючи з 10.02.2009 року по 01.03.2010 року.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст.6,19 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 71, 111 «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 р., ст.ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 10.02.2009 року по 01.03.2010 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.02.2009 року по 01.03.2010 року.
В решті позову відмовити.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:____________________