Справа № 2-893/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07.09.2007 року, Кам’янобрідський  районний суд м.Луганська  в складі:

головуючого  судді КОТЛЯРОВОЇ І.Ю.

при секретарі КИРСАНОВІЙ М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказавши, що 02.03.1998 року вона з відповідачем по справі ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, передавши йому  400 доларів США, а відповідач передав її розписку про отримання грошей за належне йому домоволодіння. Договір купівлі-продажу не було оформлено нотаріально у зв’язку із скрутним матеріальним становищем обох сторін. Позивачка вважає, що з її боку здійснилось повне виконання договору, про що ОСОБА_4 надав її розписку, але сам ОСОБА_4 ухиляється  від нотаріального завірення договору купівлі-продажу. Посилаючись на ст.ст. 220, 655, 657 ЦК України позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу домоволодіння №АДРЕСА_1 дійсним та визнати за нею право власності на вищевказане домоволодіння з 02.03.1998 року.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків, перевіривши матеріали справи та  дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  Згідно зі ст.220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися по всіх умовах договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, при цьому його наступне нотаріальне посвідчення не вимагається. В даному випадку, суд вважає встановленим наявність усіх необхідних по закону підстав для визнання договору купівлі - продажу дійсним при відсутності підстав, які б заважали б цьому.

Так, судом встановлено, що домоволодіння № АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору міни, завіреного приватним нотаріусом Луганського міськокругу ОСОБА_5 13.02.1997р. реєстровий № 1321 (а.с.6).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4, як власник домоволодіння №АДРЕСА_1, станом на 02.03.1998р., мав право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі продати його позивачці ОСОБА_3, що підтверджується:

- розпискою наданою суду, де чітко зазначено, що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 400 (чотириста) доларів США, за належне йому домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.5);

- актом, складеним 14.08.2007р. квартальним комітетом, про те, що спірне домоволодіння належало ОСОБА_4, який продав його у 1998 році ОСОБА_3, а остання на теперішній час мешкає у даному домоволодінні, здійснюючи його поточний та капітальний ремонти (а.с.7).

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що у зв’язку із тим, що вона мешкає поблизу від позивачки, а саме за адресою: АДРЕСА_2 її відома, що у 1998 році ОСОБА_4 продав належне йому домоволодіння №АДРЕСА_1 ОСОБА_3, яка по теперішній час мешкає у даному домоволодінні.

У суду не має підстав ставити під сумнів істинність фактів повідомлених свідком. Будь-яких даних про її зацікавленість у вирішенні справи не має, її свідчення не пртирічуть і іншим дослідженим судом доказам.          

Таким чином, факт виникнення між сторонами правовідносин по угоді купівлі-продажу встановлений судом, підтверджується письмовими доказами, частково виконаний і, відповідно, тягне за собою зміну права власності на користь позивача на домоволодіння, що належали раніше ОСОБА_4 Також суд вважає достовірним ствердження позивачки про те, що неналежне оформлення угоди купівлі-продажу перешкоджає її як власникові в повноцінній реалізації всіх її прав по володінню, користуванню й розпорядженню належним її майном у зв'язку із цим визнає необхідним задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідно до п.2 ст.48 Закону України “Про власність”, власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б вони й не були пов'язані з позбавленням володіння.

    Керуючись ст.ст. 47 ч.2, 58, 128, 153, 224 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

    Визнати договір купівлі-продажу домоволодіння №АДРЕСА_1 від 02.03.1998 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 дійсним.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння №АДРЕСА_1,  з 02.03.1998 року.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                 І.Ю.Котлярова