справа 2-555/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2007 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська, у складі:
головуючого: Котлярової І.Ю.
при секретарі: Вагіній М.О.
за участю представника відповідача: Миргородської І.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецької залізниці в особі вагонне депо Луганськ про визнання неправомірним наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
3 травня 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до відповідача – Донецької залізниці в особі вагонного депо Луганськ, в якому вказала, що наказом начальника вагонного депо Луганськ від 24.04.2007 року на неї було накладено дисциплінарне стягнення - оголошено догану за не внесення у бланк обліку населеності вагону ф.ЛУ-72/УЗ, даних про двох пасажирів, на підставі акту В№009186 від 23.04.2007р., складеного ревізорами КРУ УЗ, при перевірці проїзної бригади пасажирського поїзду «Москва-Луганськ», на дільниці Новий Айдар - Луганськ .
Позивачка вважає, дані заходи дисциплінарного стягнення неправомірними, оскільки в її діях є формальне порушення інструкції, але воно досить малозначне, і сталося через те, що вона не встигла внести дані зміни до бланку ЛУ-72/УЗ, оскільки ці двоє пасажирів їхали від ст. Старобільськ до ст. Луганськ, тобто зробили посадку у вагон незадовго до перевірки. Це не призвело до заподіяння будь-якої шкоди підприємству чи пасажирам, ні на що не відобразилося, бо зараз вартість білизни враховується у вартості проїзного квитку. Відповідач, не зважаючи на її бездоганне ставлення до виконання своїх обов’язків за час роботи у депо, застосував дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, а також цим же наказом її було відсторонено від обслуговування поїздів міждержавного сполучення, тобто двічі покарано. З урахуванням наведеного, позивачка просила суд визнати наказ начальника вагонного депо Луганськ Донецької залізниці від 24.04.2007року неправомірним.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, надала суду аналогічні пояснення, крім того наголосила, що згідно із положеннями ст.147-149 КЗпП України, на підставі яких видано наказ, дисциплінарне стягнення застосовується за порушення трудової дисципліни, але в наказі відсутні будь-які посилки на те, які ж вимоги трудової дисципліни були порушені нею.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дисциплінарне стягнення на позивача покладено відповідно до вимог трудового законодавства у зв’язку із порушенням позивачкою п.8.2.12 Інструкції провідників пасажирських вагонів №ЦЛ-0038, згідно якого за неправильне або несвоєчасне заповнення бланків звітності провідник несе дисциплінарну відповідальність згідно з законодавством про працю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення.
Судом встановлено, що позивачка перебуває з відповідачем у трудових відносинах, працює провідником пасажирських вагонів вагонного депо Луганськ Донецької залізниці. Наказом начальника вагонного депо Луганськ Донецької залізниці від 24.04.2007 року позивачці ОСОБА_2 було оголошено догану та відсторонено від обслуговування поїздів міждержавного сполучення, за порушення п.3.1.10 Інструкції провідників пасажирських вагонів №ЦЛ-0038, у вигляді неврахування двох пасажирів у бланку обліку населеності вагону ф.ЛУ-72/УЗ (а.с.3). Підставою для винесення даного наказу стали результати перевірки поїзної бригади ревізорами КРУ УЗ від 23.04.2007 року, у зв’язку із чим було складено акт В№009186.
Як вбачається із матеріалів справи, перевірку було проведено робітниками КРУ УЗ на дільниці Новий Айдар – Луганськ. Двоє пасажирів, відомості про яких не було внесено до бланку обліку населеності вагону ф.ЛУ-72/УЗ, зробили посадку до вагону №10 пасажирського поїзду «Москва-Луганськ» на станції Старобільськ, тобто незадовго до перевірки. Крім того, дії позивачки не призвели до заподіяння будь-якої шкоди підприємству чи пасажирам, ні на що не відобразилося, бо на теперішній час вартість білизни враховується у вартості проїзного квитка (оплачується пасажиром відразу при придбані квитку у касі), а не за окрему плату, як було передбачено раніше п.3.1.8 інструкції, у зв’язку із чим провідником надавався пасажиру фіскальний чек або квитанція форми ЛУ-99, та вносились відомості до бланку обліку населеності про витрати за постільні речі. Таким чином, ствердження позивачки про те, що дані відомості не були внесені нею не навмисно, а через те, що вона не встигла цього зробити є обґрунтованими.
Крім того, у тексті оскаржуємого наказу взагалі відсутні слова про порушення трудової дисципліни позивачкою, не дивлячись на те, що до дисциплінарної відповідальності її притягнуто саме за порушення ст.ст.147-149 КЗпП України.
Статтею 140 КЗпП України передбачено, що заходи дисциплінарного впливу застосовуються щодо окремих несумлінних працівників в необхідних випадках.
Згідно пояснень позивачки, які не спростовані представником відповідача, за час роботи у вагонному депо Луганськ Донецької залізниці позивачка до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, сумлінно ставиться до виконання покладених на неї обов’язків.
За таких обставин зміст наказу не відповідає вимогам ст.149 КЗпП України, згідно якої при обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
За таких обставин суд вважає, що дисциплінарне стягнення накладено на позивачку наказом начальника вагонного депо Луганськ Донецької залізниці від 24.04.2007р. є необґрунтованим, у зв’язку із чим даний наказ підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача, на користь держави повинні бути стягнуті судові витрати, а саме зубовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. 140, 147, 149 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 88, 209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати неправомірним наказ начальника вагонного депо Луганськ Донецької залізниці від 24.04.2007 року «Про розгляд акту В № 009186 від 23.04.2007року, складеного ревізорами КРУ УЗ» та скасувати його.
Стягнути з вагонного депо Луганськ Донецької залізниці судовий збір у дохід держави у розмірі 3 гривні 40 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя І.Ю.Котлярова