ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"26" серпня 2010 р.                                                                   Справа  № 14/63

За позовом                    Регіонального відділення Фонду державного майна України

                               по Рівненській області м.Рівне

до відповідачів:                           1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Анвіолія» м.Рівне  

                                           2. Дочірнє підприємство «Укр-Петроль Плюс»с.В.Омеляна Рівненського району        

                                           3. ОСОБА_1 м.Рівне        

                                           4. ОСОБА_2 м.Рівне        

                                           5. ОСОБА_3 м.Рівне        

третя особа на стороні Відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог –      

                                       Приватне підприємство “Бертоза & K”м.Рівне   

про розірвання договору купівлі-продажу та

повернення об’єкта до державної власності

Суддя Грязнов В.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача-                 Боліщук І.Ю., представник (довір.№12 від 20.07.2010р.);

від відповідачів-           1. Пєхотін А.Ф., генеральний директор (довір.б/н від 01.01.2010р.);

                                           Момотюк О.В., директор (довір.б/н від 01.01.2010р.);

                                       2. не з’явився;

                                       3. ОСОБА_1;

                                       4. ОСОБА_2;

                                       5. ОСОБА_3; ОСОБА_6, адвокат (довір.№424 від 07.05.2009р.);

від третьої особи-         Бертоза Д., директор.

Сторони не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: В лютому 2004 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівнен-ській області звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-віолія»про розірвання договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом №67 від 24.01.1997р., згідно якого Відповідачу передано незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, яке включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з наві-сом.

Заявою від 01.06.2009р. Позивач збільшив розмір позовних вимог –просив суд зобов’язати Відповіда-ча-ТзОВ «Анвіолія»шляхом підписання акту приймання-передачі повернути у державну власність Регіональ-ному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області об’єкт –незавершене тролейбусного депо на 100 машин, яке включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом, який знаходиться за адресою м.Рівне, с.Ювілейне, вул.Млинівська, 30.(т.1, арк.справи 169).

В обгрунтування позовних вимог Позивач, зокрема, зазначав, що Відповідачем не виконано умови до-говору, а саме: не завершено будівництво, не створено робочі місця у кількості не менше 50; придбане майно не застраховане.

У червні 2005р. до участі у справі в якості Третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача залучено Приватне підприємство «Бертоза & К».

Дана справа вже розглядалась господарськими судами.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.07.2009р. позов задоволено частково, розір-вано договір купівлі-продажу державного майна за конкурсом №67 від 24.01.1997р., а саме: об’єкт незаверше-ного будівництва тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробни-чого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою: м.Рівне, с.Ювілейне, вул. Млинівська, 30.

В частині зобов’язаня Відповідача повернути незавершене будівництво у державну власність –провад-ження у справі припинено.

Припинення провадження у справі було мотивоване тим, що відчужене державне майно в подальшому було перепрофільоване, власниками частин цього майна та земельної ділянки, на якій воно знаходиться, є інші, а не Відповідач, особи, зокрема фізичні особи, які при вирішенні питання стосовно повернення спірного майна у державну власність повинні залучатись до участі у справі. А, оскільки, нормами чинного ГПК України не пе-редбачено залучення до участі у справі фізичних осіб, зокрема у якості відповідачів, спір не підлягає вирішен-ню в господарському суді.

Не погоджуючись із даним рішенням, Позивач оскаржив його в апеляційному та касаційному порядку. (т.2, арк.справи 2-4, 51-53).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. рішення місцевого госпо-дарського суду залишено без змін з тих же підстав.(т.2, арк.справи 43-47).

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 06.07.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. в частині припинення провадження у справі №14/63 було скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті судові рішення залишено без змін.(т.2, арк.справи 62-66).

Колегія Вищого господарського суду визнала передчасним висновки судів про непідвідомчисть спору господарському суду, а тому правова оцінка доказів, яка викладена в рішеннях судів не ґрунтується на всебіч-ному, повному й об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, колегія Вищого господарського суду України зазначила, що відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-прода-жу у зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань приватизований об’єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку. А припиняючи провадження у справі, суди посилались на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, в якому зазначено про необхідність припинення провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Колегія вважає, що господарські суди не звернули уваги на те, що згідно цієї норми спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється ст.12 ГПК; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу; право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Так, встановивши, що відчужене Відповідачу державне майно в подальшому було перепрофільоване з присвоєнням окремих поштових адрес; власниками частин цього майна та земельної ділянки, на якій воно зна-ходиться, на даний час є інші, а не Відповідач, особи, зокрема фізичні особи, які при вирішенні питання стосов-но повернення спірного майна у державну власність повинні залучатись до участі у справі, господарські суди двох інстанцій не звернули увагу на те, що у даній справі сторонами є юридичні особи, тобто склад учасників спору відповідає вимогам статтей 1, 21 Господарського кодексу України. Господарським судом не було залуче-но до участі у справі інших Відповідачів у порядку, передбаченому ст.24 ГПК України.

Відповідач-ТзОВ «Анвіолія»витребуваного ухвалами суду від 23.06.2010р., 01.07.2010р. та 17.08.2010 року відзиву на другу позовну вимогу з урахуванням зауважень колегії Вищого господарського суду України суду, зазначених в постанові від 15.04.2010р. –не надав. В судових засіданнях повідомив, що виконання умов оспорюваного Позивачем договору купівлі-продажу державного майна виявилось неможливим через неправо-мірні дії органів державної влади, що в свою чергу спричинило відлякування потенційних інвесторів. Разом з тим, на території було збудовано кафе, супермаркет, станцію технічного обслуговування та майданчик для автомобілів, що свідчить про вкладення значних коштів. Разом з цим зазначив, що у випадку розірвання догово-ру купівлі-продажу здійснити повернення майна неможливо, оскільки останнє відчужено третім особам, які в подальшому також вчинили продаж даного майна.(т.2, арк.справи 131).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-Приватне підприємство «Бертоза & К»письмових пояснень по суті спору суду не надала.

Постанова Вищого господарського суду від 15.04.2010р. набрала законної сили і відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції –є обов’язковими для суду першої інстан-ції під час нового розгляду справи.

Тому, вирішуючи даний спір, господарський суд врахував зауваження суду касаційної інстанції, що попередні суди встановили, що придбаний Відповідачем об'єкт –незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, відчужено ним іншим особам по частинах, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.спра-ви 171-172; т.2, арк.справи 43-47, 62-66, 111-114, 118-127).

Так, згідно довідки КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»від 02.06.2009р. №1348

- право приватної власності на будівлю кафе, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєст-ровано 21 березня 2006р. за ОСОБА_1, згідно дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 березня 2006р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови №459-р від 17 березня 2006р.;

- 17 жовтня 2005р. право приватної власності на будівлю магазину продуктової групи товарів з примі-щенням по розфасовці сипучих продуктів, що знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17 жовтня 2005р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови № 1754-р від 11.10.2005р.;

- 15 серпня 2001р. право приватної власності на будівлі та споруди автозаправочної станції, що зна-ходяться за адресою: АДРЕСА_1-а зареєстровано за Дочірнім підприємством “Укр-Петроль Плюс”, на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2001р., посвідченого приватним нотаріусом Рівнен-ського міського нотаріального округу ОСОБА_7, №1410;

- 26 липня 2007р. право приватної власності на незавершене будівництво торгово-оздоровчого комп-лексу, що знаходиться в АДРЕСА_1-в зареєстровано за ОСОБА_3, на підставі дого-вору купівлі-продажу від 13 липня 2007р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотарі-ального округу Кострикіним В.І., №3180;

- 26 липня 2007р. право приватної власності на незавершене будівництво автосалону, що знаходиться в АДРЕСА_1-е зареєстровано за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 13 липня 2007р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикі-ним В.І., №3177.

Вищезазначені обставини стверджують, що відчужене Відповідачем державне майно в подальшому бу-ло перепрофільоване з присвоєнням йому окремих поштових адрес. При цьому, власниками частини даного майна та земельних ділянок є вищезазначені фізичні особи. Відтак, вирішення позовної вимоги про повернення майна у державну власність неможливе без участі вищезазначених осіб у даній справі в якості відповідачів.

Враховуючи зазначені обставини, ухвалою від 17.08.2010р. господарський суд залучив до участі у спра-ві в якості Відповідачів: Дочірнє підприємство «Укр-Петроль Плюс», а також фізичних осіб ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.(т.2, арк.справи 95-96).

Відповідач-Дочірнє підприємство «Укр-Петроль Плюс» витребуваного ухвалою від 17.08.2010р. відзи-ву на позов суду не надав, заявлених вимог не оспорив, проте, в день засідання подав через канцелярію госпо-дарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший час через неможливість участі представ-ника ДчП «Укр-Петроль Плюс».(т.2, арк.справи 130).

Клопотання відхилене судом як таке, що не стверджене жодним доказом.

ОСОБА_11 позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві, зокрема через пропуск Позивачем строку позовної давності.(т.2, арк.справи 116-117).

ОСОБА_12 позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві, зокрема вважає себе добросовісним набувачем будівлі магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасо-вці сипучих продуктів, що знаходиться у АДРЕСА_1, просить застосувати наслідки пропуску Позивачем строку позовної давності і відмовити в позові.(т.2, арк.справи 109-110).

Відповідач-ОСОБА_3 відзиву на позов не надав, проте, в судовому засіданні 26.08.2010р. по-зову не визнав, оскільки вважає себе правомірним володільцем незавершеного будівництва торгово-оздоровчо-го комплексу та автосалону, які знаходяться у АДРЕСА_1-в та 30-е.(т.2, арк.справи 131).

В судовому засіданні 26 серпня 2010р. Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд  

ВСТАНОВИВ,

шо право приватної власності на будівлю кафе загальною площею 205,5 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 21 березня 2006р., згідно дублікату сві-доцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 березня 2006р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови №459-р від 17 березня 2006р.

          Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.09.2006р. серія ЯГ №382675 –земельна ділянка площею 0,0829га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №708 від 14.06.2006р. –належить ОСОБА_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується матеріалами справи.(т.2, арк.справи 118-120).

У приватній власності ОСОБА_2 перебуває будівля магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасовці сипучих продуктів загальною площею 518,7 м2, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.11.2003р. серія РВ №033996 –земельна ділянка площею 0,0909га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №708 від 14.06.2006р. –належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується матеріалами справи.(т.2, арк.справи 111-114).

У приватній власності громадянина Італійської республіки ОСОБА_13 перебуває незавершене будівництво торгово-оздоровчого комплексу та автосалону, розташованих на земельній ділянці загальною пло-щею 39 655,0 м2, яка знаходиться у АДРЕСА_1.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.07.2007р. серія ЯЕ №246296 –земельна ділянка площею 3,9655га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №3183 від 13.07.2007р. –належить ОСОБА_13, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 167; т.2, арк.справи 123-128).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.05.2004р. серія РВ №010765 –земельна ділянка площею 0,2016га, яка знаходиться у АДРЕСА_1-Д на підставі договору купів-лі-продажу №5448 від 14.08.2003р. –належить Приватному підприємству «Бертоза & K», яке знаходиться у м.Рівне, вул.В.Василєвської, 14, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 97-98).

Право приватної власності на будівлі та споруди автозаправної станції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1-а зареєстровано за Дочірнім підприємством «Укр-Петроль Плюс», яке знаходиться у с.Велика Омеляна Рівненського району, на підставі договору купівлі-продажу №1410 від 26 червня 2001р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, що стверджуєть-ся матеріалами справи.(т.1, арк.справи 171-172; т.2, арк.справи 107).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України і провадження у справі підлягає припиненню з наступних мотивів.

Вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про зобов’-язання лише Відповідача-ТзОВ «Анвіолія»повернути майно, що знаходиться у АДРЕСА_1 у державну власність суперечить ст.12 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює підві-домчисть справ господарським судам.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до гос-подарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або  оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом  інтересів, які  передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 ст.21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі –позивачами і відпові-дачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. А згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю…”.

Крім того, статтею 28 ГПК України встановлено, які саме особи можуть бути представниками сторін і третіх осіб в господарському суді. Так, справи юридичних осіб ведуть їх органи, що діють у межах повнова-жень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника...Повноваження сто-рони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності можуть вести свої справи в господарсько-му суді лише в межах справи про визнання банкрутом юридичної особи в частині стягнення заборгованості із заробітної плати та у спорах із захисту своїх корпоративних прав, що випливають з корпоративних відносин між  учасником товариства та товариством.(п.4 ст.12 ГПК України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянка-ми із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.(ст.116 Земельного кодексу України).

На момент розгляду судом даного спору –власниками об’єктів нерухомості та земельних ділянок, які розташовані у АДРЕСА_1, окрім юридичних осіб: ПП «Бертоза & K», ДчП «Укр-Петроль Плюс»є також троє громадян: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але хоча б одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.

Враховуючи вищезазначене в сукупності з тим, що у відносинах власності жодо спірного майна Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виступають виключно як фізичні особи –спір про повернення у державну власність Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рів-ненській області шляхом підписання ТзОВ «Анвіолія»акту приймання-передачі об’єкту –незавершеного тролейбусного депо на 100 машин, яке включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м.Рівне, с.Ювілейне, вул.Млинівська, 30 –не підлягає розгляду в господарському суді і, відповідно до п.1 ст.80 ГПК України, –провадження у даній справі підлягає припиненню.

Припинення провадження у справі зумовлює залишення без задоволення клопотаннь Відповідача-1 про застосування заходів забезепечення позову, шляхом накладення арешту на майно та зупинення проваджен-ня у справі.(т.2, арк.справи 77, 81).

Керуючись стст. 1, 2, 12, 21, 24, 28, 33, 36, 43, 46-49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

 В частині вимоги про повернення придбаного за договором купівлі-продажу від 24.01.1997р. майна у державну власність –провадження у справі №14/63 припинити.

Суддя                                                    

ухвала підписана 31.08.2010p.