Справа № 2 –727/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року Таращанський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща
справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов’язання провести перерахунок додаткової пенсії та доплат до пенсії ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії та є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому згідно із ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. А також зазначила, що на підставі ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй, як особі, віднесеній до 4-ої категорії передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Призначена їй доплата до її пенсії не відповідає одній мінімальній заробітній платі, так як і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає 15 % мінімальної пенсії за віком.
В зв’язку з тим, що відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку пенсії згідно з нормами, встановленими законами України, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав і просить стягнути з відповідача на ї користь недоплачену їй, як непрацюючому пенсіонерові, за проживання на забрудненій території та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та зобов’язати відповідача здійснювати нарахування відповідно до вимог чинних ст.ст. 39,51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В разі задоволення позову визначити конкретну суму недоплаченої суми. Звільнити від сплати судового збору, як потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС. Судові витрати просить покласти на відповідача
Позивачка в судове засідання не з’явилася, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) пенсії особам віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, громадянам, віднесеним до 4 категорії потерпілих, виплачується у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
У ст. 51 Закону йдеться не про конкретний розмір додаткової пенсії, а про відсоток від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом.
Конкретний розмір додаткової пенсії, встановленої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки, за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання Уряду належать питання, пов’язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством.
Згідно Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» № 979 від 15 07.1999 року мінімальний розмір пенсії за віком поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Порядок підвищення розміру пенсії не застосовується до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Крім того, такі положення узгоджуються з правилами, визначеними ст. 62 згаданого Закону, де зазначено роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Доводи позивачки стосовно звуження Кабінетом Міністрів України його конституційних прав та свобод не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір додаткової пенсії не визначається, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.
Стаття 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) передбачає непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю доплату до пенсії у розмірі однієї заробітної плати.
У Конституції України зазначено, що забезпечення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів України (п. 3 ст. 116 Конституції України). А тому УПФУ у Таращанському районі при нарахуванні доплати згідно ст. 39 Закону керувалося постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн..
З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами щодо визначення розрахункової величини мінімальної пенсії за віком для обчислення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де зазначено" особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.
З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Отже, пенсіонери, яким призначена пенсія після 01.01.2008 року доплата згідно ст. 39 Закону не проводиться. Пенсіонери, що отримували цю доплату до 01.01.2008 року отримують її в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн.
Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Водночас і положення Конституції України, зокрема ст. 95 зазначають, що тільки Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначено, що основним принципом бюджетної системи є збалансованість. Виходячи з цього принципу всі витрати бюджету на відповідний рік затверджуються виходячи з можливості його дохідної частини.
Згідно з п. 1 ст. 23 зазначеного вище Кодексу будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна провадити лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу під час бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону України про Державний бюджет України.
Виходячи з цього, відповідними статтями Закону України „” Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміри соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлювалися виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету під час формування показників державного бюджету на 2008 рік.
Кошти на виплату доплат до пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначених рішеннями судів за минулі роки в Державному бюджеті України на 2009 рік не передбачені.
При винесенні рішення, просить суд врахувати, що положення Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнанні неконституційними з 09.07.2007 року, положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” визнанні неконституційними з 22.05.2008 року.
Вимоги про зобов’язання відповідача у різі зміни розміру мінімальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено копією посвідчення та копією паспорта з відміткою про реєстрацію.
Ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Порядок обчислення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначений постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, внаслідок чого при визначенні вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5,20 грн., що суперечить вимогам ст. 39 вказаного Закону.
Ч. 3 ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам, віднесеним до 4-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 4-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Порядок обчислення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначений постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , внаслідок чого при визначенні додаткової пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність , проте цей розмір суперечить вимогам ч. 3 ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншим нормативним актам.
Позивачка не погоджуючись із тим, що вказані доплати до її пенсії визначені відповідачем на підставі вказаних постанов КМУ, звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стаття 62 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” була змінена ЗУ від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» з 1 січня 2007 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати становить 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.
Відповідно до ст.ст. 54, 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на рівні грудня 2008 року, відповідно до Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-VІ, був затверджений розмір мінімальної заробітної плати з 01 листопада 2009 року - 744грн.., з 01січня 2010 року - 869 грн., з 01 квітня 2010 року – 884 грн., прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року - 573 грн., з 01 січня 2010 року -695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн..
31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позиція відповідача, управління Пенсійного фонду у Таращанському районі, ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, зокрема - абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, при нарахуванні та виплаті позивачці доплати до пенсії в 2007 році відповідач повинен був керуватися положенням Конституції України, а не Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію абз.2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено, однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.
З 09 липня 2007 року відновлена дія ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до якої пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну .
Змін у ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено не було.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанови КМ України.
Порядок виділення та виплати грошових коштів відповідачу не є предметом позову, а тому заперечення відповідача в цій частині до уваги не беруться.
Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України.
Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачці додаткової пенсії та доплати до пенсії згідно ст. ст. 39, 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, суд вважає, що з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в межах трирічного строку позовної давності та позовних вимог, а саме: перерахунок та виплату додаткової пенсії слід провести з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум; перерахунок та виплату доплат до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення в частині зобов’язання в подальшому перераховувати та виплачувати додаткову пенсію та доплат до пенсії не підлягає задоволенню, оскільки суд не може знати чи будуть порушені права позивачки в майбутньому.
Вимоги позивачки в частині зазначення конкретної суми не підлягають задоволенню, оскільки суд не володіє відповідною інформацією та навиками щодо правильного обчислення пенсії, а даний перерахунок можуть зробити лише спеціалізовані органи.
Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивачки 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 15, 60, 79, 88 213-215ЦПК України, ст.ст. 39, 50, 55, 62, 67, 70, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 62,76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст.ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 54, 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо обчислення, призначення та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії згідно ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , починаючи з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року та доплат до пенсії згідно ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості з виплати додаткової пенсії відповідно до ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 15 % від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості з виплати доплати до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку однієї заробітної плати, встановленої на момент виплати, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
В решті позову відмовити.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:________________________