Справа № 2о-66/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року.
Тячівський районний суд в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Марфіч В.В. з участю заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2 розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 де зацікавлена особа Тячівська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та родинних звязків,
В С Т А Н О В И В
Заявник звернулась в суд з заявою, де зацікавлена особа Тячівська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та родинних звязків.
В заяві вказує, що в 1991 році її батьком ОСОБА_3 на виділеній йому земельній ділянці було завершено будівництво АДРЕСА_1. Будівництво будинку було здійснено самочинно, а в 2001 році було завершено перебудову господарських споруд. Крім того, на підставі рішення виконкому Тячівської ради трудящих № 199 від 1978 року по віл. Комсомольській (тепер вул. Партизанська) в с. Вільхівці батько отримав земельну ділянку для забудови житлового будинку, на якій згідно із проектом забудови та виготовленим будівельним паспортом, на підставі отриманого Свідоцтва садиби в сільських населених пунктах розпочав будівництво будинку, проте влаштував лише фундамент. У березні 1997 року Вільхівською сільською радою обидві земельні ділянки ( по вул. Миру та по вул. Комсомольській) були передані моєму батькові ОСОБА_3 у приватну власність і сільською радою йому було видано Державний акт на право приватної власності серії ЗК 011 №00250, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, виданий 27.03.1997 року, однак у написанні прізвища батька у цьому правовстановлюючому документі було допущено помилку, вказано що його видано ОСОБА_3, а не ОСОБА_3. 26 жовтня 2001 року мій батько ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно якого все майно, яке йому належало на день смерті, він заповідав ОСОБА_1, 1978 р.н. , тобто мені і цей заповіт було зареєстровано в реєстрі за номером 128, заповіт не змінювався. 9.01.2002 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 і взяла прізвище свого чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 мій батько ОСОБА_3 помер, про що зроблено запис в книзі реєстрації смертей за №18. З часу свого народження, тобто з 1978 року, вона постійно проживала з спадкодавцем, продовжую після його смерті проживати у будинку, володіти земельними ділянками, тобто прийняла спадщину. У склад спадщини крім особистих речей спадкодавця із нерухомості ввійшли дві земельні ділянки для обслуговування житлових будинків в АДРЕСА_1) загальною площею 0,15 га та по вул. Партизанській б/н, площею 0,17 га, на першій з яких спадкодавцем самочинно було побудовано житловий будинок з надвірними спорудами, а на другій – розпочато будівництво на підставі відповідного дозволу. Факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 земельних ділянок на праві приватної власності підтверджується відповідним правовстановлюючим документом - Державним актом на право приватної власності серії ЗК 011 №00250, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, виданим 27.03.1997 року. Крім того, з вини працівників державних установ у Свідоцтві про моє народження її прізвище було записано не ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 , і відповідно у подальшому всі наступні документи (паспорти, інші документи) були видані мені як ОСОБА_1. Тому такі обставини, як неточність написанні прізвища спадкодавця у правовстановлюючому документі його фактичному прізвищу та необхідність довести наявність родинних стосунків між нею та спадкодавцем через неточний запис її прізвища, перешкоджають нотаріусу прийняти в неї документи та видати їй Свідоцтво про право на спадкове, зареєстроване нерухоме майно (земельні ділянки), права на яке ніким не оспорюються. Внести зміни в цей документ - Державний акт на право приватної власності на земельні ділянки, не можливо, оскільки діюче законодавство не дозволяє оформлення документів на право власності на нерухоме майно на осіб що померли. Просить встановити, що правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності серії ЗК 011 №00250, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, виданий 27.03.1997 року виданий на ім*я ОСОБА_3 є таким що належить її батьку ОСОБА_3 та встановити, що вона ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3.
Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримала повністю посилаючись на обставини зазначені в заяві просить їх задовольнити.
Представник зацікавленої особи Тячівської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився подав суду письмову заяву в якій просить справу слухати без участі представника нотконтори, вимоги заяви визнає.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заяву слід задовольнити.
Відповідно до довідки виданої Вільховецькою сільською Радою № 2700 від 12 серпня 2010 року ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_1 зазначена обставина також доведена копією свідоцтва про народження заявника в якому батьками вказано, що являються ОСОБА_3 та мамою ОСОБА_9.
Відповідно до довідки виданої Вільхівською с/радою заявник ОСОБА_1 з дня народження проживає з батьками АДРЕСА_1.
Про зміну приз віща заявника з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 доведено копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Відповідно до заповіту від 26 жовтня 2001 року ОСОБА_3 все своє майно заповів дочці ОСОБА_1
Призвіще заявника відповідно до паспорту громадянина України являється ОСОБА_1.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК 011 №00250, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, виданим 27.03.1997 та технічних матеріалів на виготовлення державних актів зазначені правовстановлюючі документи видані на призвіще КАТЕРИНЯК.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_3 померлого в 2007 році та правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності серії ЗК 011 №00250, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, виданий 27.03.1997 року виданий на ім*я ОСОБА_3 є таким що належить її батьку ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст. 80, 213, 215. 234 ч. 5, 235, 256-259 ЦПК України,
Р І Ш И В:
Заяву задовольнити.
Встановити, що правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності серії ЗК 011 №00250, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, виданий 27 березня 1997 року на ім*я ОСОБА_3 є таким що належить її батьку ОСОБА_3 та встановити, що ОСОБА_1 мешканка АДРЕСА_1 є дочкою ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом 10 днів через Тячівський районний суд з моменту його оголошення або отримання копії рішення суду.
Головуючий суддя: Решетар В.І.