Справа № 22ц -9376/10 Головуючий у 1-й інстанції – Погребняк Т.Ю.
Доповідач - Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого –
суддів:
Пищиди М.М.,
Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою У правління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до У правління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу з сім’ями з дітьми» відповідач зобов’язаний їй виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте відповідач в порушення зазначених вимог закону не здійснював належні нарахування та виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тому позивачка просила суд зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років, встановленому у 2007 році.
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 червня 2010 року позов задоволено, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м.Дніпродзержинська щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, зобов’язавши Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська нарахувати та виплатити ОСОБА_4 недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за відповідний період, а саме: з 01 квітня 2007 року – 463 грн., з 01 жовтня 2007 року 470 грн., щомісяця, з урахуванням фактично отриманих нею сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період; стягнуто судові витрати; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м.Дніпродзержинська посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної постанови суду в частині задоволення позову та ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення щодо виплати допомоги в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років.
Отже, право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачка має з 09.07.2007 по 31.12.2007р.
З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 463гр, з жовтня по грудень – 470гр.
Натомість з липня по грудень 2007 року позивачка отримувала допомогу у значно менших розмірах, що підтверджується довідкою (а.с.5).
Так, в липні 2007 року позивачка отримала допомогу в сумі 120,71грн., в серпні – 132,64грн., в вересні – 134,45грн., в жовтні – 136,13грн., в листопаді – 140,05грн., в грудні – 144,10грн.
Відповідно до ст. 99 КАС України – для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. З огляду на матеріали справи, відповідач в судовому засіданні наполягав на застосуванні вимог ст.100 КАС України відносно позивача, проте суд обґрунтовано дійшов до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок недоплаченої допомоги за період з 09.07.2007 по 31.12.2007р.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м.Дніпродзержинська відхилити.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді