:
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -4447/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Мазница А.А.
Категорія – 27 Доповідач – Прозорова М.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Чубукова О.П.
при секретарі – Самоткан В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротехсервіс" до ОСОБА_2 про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту ухвали, колегія суддів вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді:
:
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -4447/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Мазница А.А.
Категорія – 27 Доповідач – Прозорова М.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Чубукова О.П.
при секретарі – Самоткан В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротехсервіс" до ОСОБА_2 про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в який просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2010 року, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротехсервіс" /а.с.72-73, 74-75/.
Даним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротехсервіс" 1.341.979, 00 грн. , в тому числі 1.238.331, 79 грн. боргу за договором позики та 103.647, 21 грн. пені. В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротехсервіс" 1.730, 00 грн./а.с.67/.
Як в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посила.ється на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права/а.с.72-73, 74-75/.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2007 р. між позивачем ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики № 3/44з, за яким останній, отримавши суму у розмірі 1.262.500, 00 грн. строком на п'ять років, зобов'язався повернути її відповідно до графіку погашення, визначеного п. 3.1. того ж договору (т. 1 а.с. 6). В той же день сума позики була видана позивачеві згідно видаткового касового ордеру (т. 1 а.с. 9).
У подальшому додатковими угодами від 03.07.2007 р. та від 12.07.2007 р. до умов укладеного між сторонами договору були внесені зміни, зокрема був змінений порядок повернення позики, а саме 757.500, 00 грн. позивач зобов'язався повернути до 31.01.2008 p., решта суми підлягала поверненню шляхом щомісячного утримання 50% заробітної плати відповідача та додаткового внесення ним грошових коштів до каси позивача, в тому числі 50% від будь-яких преміювальних виплат не пізніше трьох днів з дня їх отримання, при цьому підлягало сплаті не менше, ніж 101.000, 00 грн. на рік (т. 1 а.с. 7/зв, 8).
Свої зобов'язання за спірним договором відповідач виконав частково у розмірі 21.419, 84 грн., а саме вніс до каси позивача 2.500, 00 грн. (т. 1 а.с. 10) та з його заробітної плати з жовтня 2007 р. до березня 2008 р. було утримано 18.919, 84 грн. (т. 1 а.с. 11).
Отримавши позику та зобов'язавшись повернути її частинами, ОСОБА_2 свої зобов'язання в частині погашення 757.500, 00 грн. у строк до 31.01.2008 р. не виконав.
27.03.2008 року трудові відносини між ОСОБА_2 та ТОВ НВФ «Дніпротехсервіс» розірвано.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача достроково суми позики у розмірі 1.238.331, 79 грн., що залишилася та неустойки (пені) у розмірі 103.647, 21 грн. на підставі п. 4.1. договору позики від 27.06.2007 р. № 3/44з за період з 01.02.2008 року по 12.08.2008 року /а.с. 59/.
Доводи ОСОБА_1 , приведені в апеляційній скарзі про те, що у позивача не було ніяких підстав для звернення до суду 31.03.2008 року, що строк виконання зобов’язань за договором позики було перенесено на іншу дату і що вона не давала згоди на укладення договору позики – безпідставні.
Інші доводи ОСОБА_1 , приведені в апеляційній скарзі також є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З’ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів з цього часу.
.
Судді: