Справа № 22ц-3983/2010 Головуючий у І інстанції Мазниця А.А.
Категорія 27 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі – Солодовій І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним,
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2010 р., яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 2741778,71 грн. в тому числі 2438088 грн. борг за договором позики, 90358,01 грн. індекс інфляції, 213332,70 грн. проценти, судові витрати 1952 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено також і у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1
Апелянт посилається на те, що суд неправильно дійшов висновку щодо наявності між сторонами правовідносин, які витікають із договору позики, і належним чином не дослідив надані докази, якими підтверджується наявність між ними правовідносин з надання послуг.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2008 р. між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1А отримав від позивачів 310000 доларів США і зобов’язався до 01.02.2009 р. повернути 200000 доларів США, до 15.03.2009 р. повернути 100000 доларів США, а також сплачувати щомісячно 1.25% від суми боргу, підтвердивши укладення цієї угоди розпискою від 18.12.2008 р. /а.с.9/.
Оригінал розписки було залучено до матеріалів справи у судовому засіданні апеляційного суду Дніпропетровської області /а.с.125/.
Висновки суду відповідають встановленим обставинам справи. Належних допустимих доказів відносно доводів ОСОБА_1 у зустрічному позові, якими б підтверджувалися відносини з надання послуг щодо набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, а також передача коштів саме для укладення певних угод для придбання нерухомості, не надано.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у встановлений у розписці строк обов»язки щодо повернення боргу не виконав, суд обґрунтовано відповідно до ст.ст. 1046-1050 ЦК України частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 суму основного боргу, суму інфляції і проценти відповідно до встановленого у договорі розмірі , а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Стягнуті судом суми сторонами не оспорюються.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що фактично між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3 склалися правовідносини з надання послуг, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки з наданої позивачами розписки вбачається, що відносини між сторонами чітко врегульовані як такі, що витікають із договору позики, укладеного у письмовій формі.
Керуючись ст.ст. 303, 308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді