КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-799/09/2512 Головуючий у 1-й інстанції: Чепурко В.О.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"26" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області, в якому просила:
- визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком –протиправною;
- зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року позов задоволено частково:
- зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області перерахувати позивачу пенсію з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., як дитині війни, відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
- в задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.
За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, резолютивна частина постанови суду першої інстанції –зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про зобов’язання здійснення перерахунку доплати до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягають задоволенню саме з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції проте вважає за необхідне змінити абзац другий резолютивної частини постанови суду першої інстанції, виклавши його в новій редакції, з урахування визнання дій відповідача неправомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог за 2006-2007 роки, так як позивачем було пропущено строк звернення до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 05.03.2009 р., тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог за 2006-2007 роки.
З приводу позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується копією посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(редакція від 18.11.2004 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, підпунктом 2 пункту 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (редакція від 28.12.2007 р.) –дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій-громадян»встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з дня визнання підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюється попередня редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, згідно з якою, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, позивач має право у 2008 році на підвищення своєї пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року..
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Так, відповідно до статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період та погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно.
Окрім того, судом першої інстанції не було вирішено позовну вимогу щодо визнання протиправною відмови відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: вирішення не всіх позовних вимог або питань або правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне абзац другий резолютивної частини постанови Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року змінити, виклавши його в наступній редакції:
«Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року –неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.», в іншій частині постанову суду першої інстанції –залишити без змін.
У зв'язку з набранням чинності 01 квітня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача –Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року –задовольнити частково.
Абзац другий резолютивної частини постанови Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року змінити, виклавши його в наступній редакції:
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року –неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В іншій частині постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: І.Л. Желтобрюх
Суддя: В.П. Мельничук