КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-485/09 Головуючий у 1-й інстанції: Волкова Н.Я.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих коштів, –
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3. звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, в якому просила:
- визнати дії відповідачів неправомірними;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 2438,80 грн., з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира недовиплачені кошти, передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 12194,00 грн. за період з 01.11.2007 р. по 01.11.2008 р.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2009 року залучено до участі в справі в якості відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 березня 2009 року позов задоволено частково:
- дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень по нарахуванню та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення в менших законодавчо встановленим розмірах визнано неправомірними;
- стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь позивача 1437,30 грн. щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.12.2007 р. по 31.10.2008 р.;
- стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень на користь позивача доплату за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.12.2007 р. по 31.10.2008 р.;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем –Управлінням Пенсійного фонду України в м. Коростень подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.
За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду –скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 01.12.2007 року по 31.10.2008 року.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції не вірно визначив період, за який позовні вимоги підлягають задоволенню, в зв’язку з чим колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з 01.11.2007 р. по 11.12.2007 р. включно, так як позивачем було пропущено строк звернення до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 12 грудня 2008 року, тому колегія суддів вважає за доцільне постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 березня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо позовних вимог з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в м. Коростень Житомирської області, яке відповідно до постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно з ч. 1 вказаної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення –дві мінімальні заробітні плати.
Отже, позивач, відповідно до вказаного Закону має право на доплату у розмірі двох мінімальних заробітних плат та на допомогу у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Дію положень ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»було зупинено.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п. 30 статті 71 цього Закону, яким було зупинено дію ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на допомогу та доплату в розмірі, передбаченому ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно з 9 липня 2007 року.
Також, згідно з Законом України від 15.03.2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року –440 гривень, а з 1 жовтня 2007 р. –460 грн.
Таким чином, позивач має право на доплату та допомогу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 440 грн. щомісячно з 9 липня 2007 року та 460 грн. –з 01 жовтня 2007 року, з урахуванням строку звернення до суду, тобто з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з моменту винесення Конституційним Судом рішення № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, враховуючи річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, тобто з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Щодо позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 28.12.2007 р.), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 28.12.2007 р.), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. д) п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 р. № 836 установлено такі розміри виплат щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 160 тис. крб., у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. і у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 260 тис. карбованців
Згідно з п. 2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, установити доплату в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис. карбованців.
Зміни, внесені підпунктами 8 та 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р., якими редакції ст.ст. 37, 39 були змінені, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з дня визнання підпунктів 8 та 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюються попередні редакції ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, позивач має право на доплату у розмірі двох мінімальних заробітних плат та на допомогу у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати у 2008 році з 22 травня 2008 року.
Так, відповідно до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», установити з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.
Таким чином, позивач має право на доплату та допомогу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 525 грн. щомісячно з 22 травня 2008 року, 545 грн. –з 01 жовтня 2008 року та 605 грн. –з 01 грудня 2008 року.
Отже позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволення з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року, так як позивач в своїй позовній заяві просив задовольнити позовні вимоги саме по 01 листопада 2008 року.
З приводу позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки вказану доплату позивач отримала у відповідності до чинного, на час виплати, законодавства, тобто у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 р. № 836.
Окрім того, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність застосування п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме зобов’язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування і доплати у відповідності до ст. ст. 37, 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира колегія суддів дійшла висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на те, що вказаний відповідач є неналежним відповідачем.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 березня 2009 року підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача –Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 березня 2009 року –задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 березня 2009 року –скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих коштів –задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської та Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_3 допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, як громадянці, яка проживає на території радіоактивного забруднення та доплати, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно за періоди з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року –неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування згідно з ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як громадянці, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, встановивши її на рівні 40 процентів від мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 460 грн. за період з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 525 грн. з 22 травня 2008 року, 545 грн. з 01 жовтня 2008 року щомісячно за період з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року, з урахуванням виплачених коштів за вказані періоди.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені здійснити перерахунок та виплату доплати ОСОБА_3 згідно з ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 460 грн. за період з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 525 грн. з 22 травня 2008 року, 545 грн. з 01 жовтня 2008 року щомісячно за період з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року, з урахуванням виплачених коштів за вказані періоди.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: І.Л. Желтобрюх
Суддя: В.П. Мельничук