КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-461/09 Головуючий у 1-й інстанції: Чередниченко Н.П.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про спонукання до вчинення певних дій, –
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, в якому, з урахування уточнення позовних вимог, просила:
- відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2006 року по теперішній час;
- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва нарахувати як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2009 року позов задоволено частково:
- зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва нарахувати позивачу, як дитині війни щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем та позивачем подано апеляційні скарги. Відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в позовних вимогах, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити іншу постанову про задоволення позову.
Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.
За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про зобов’язання здійснення перерахунку доплати до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року
Колегія суддів не погоджується з постановою суду першої інстанції та дійшла висновку про її скасування з огляду на наступне.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2006 рік та за період з 01.01.2007 року по день звернення до суду з врахуванням строку позовної давності, так як позивачем було пропущено строк звернення до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 26 вересня 2008 року, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені позовних вимог за 2006 рік та з 01.01.2007 р. по 25 вересня 2007 року включно, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
З приводу позовних вимог з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, колегія суддів прийшла до висновку про їх задоволення з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується копією посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність складає з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню з моменту винесення Конституційним Судом рішення № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, враховуючи річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, тобто з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
З приводу позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів дійшла висновку про їх часткове задоволення з огляду на наступне.
Підпунктом 2 пункту 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (редакція від 28.12.2007 р.) –дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій-громадян»встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з дня визнання підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюється попередня редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, згідно з якою, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, позивач має право у 2008 році на підвищення своєї пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Так, відповідно до статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно задоволенню не підлягають, так як відповідач виконав, покладені на нього зобов’язання та здійснив відповідні виплати в розмірі, передбаченому, на час виплати, законодавством за вказаний період.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2009 року –задовольнити частково.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2009 року –скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про спонукання до вчинення певних дій – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру, як дитині війни, на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказані періоди.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: І.Л. Желтобрюх
Суддя: В.П. Мельничук