Справа № 2-581, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року                                      Ставищенський районний суд Київської області в складі:              

головуючої - судді:                                        Марущак Н. М.,

при секретарі:                                                 Карабань З. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1

Позивачка просить суд: визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ставищенської райдержадміністрації щодо відмови їй у здійсненні нарахування та виплати недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в період з 2 грудня 2009 року по 6 червня 2010 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до  ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» та зобов’язати вказане управління здійснити нарахування та виплату їй даної допомоги у вказаному розмірі за вказаний період з урахування фактично здійсненої виплати допомоги за цей період.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує наступними обставинами.

Вона отримує державну допомогу по догляду за дитиною, - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку. Всупереч ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” дана допомога виплачувалася в меншому розмірі, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Фактично їй виплачено вказану допомогу в період з грудня 2009 року по червень 2010 року щомісячно в розмірі 144 грн. 10 коп., тоді як прожитковий мінімум для дітей віком до шести років у вказаний період становить, з грудня 2009 року – 632 грн., з 1 січня 2010 ороку 755 грн., з 1 квітня 2010 року 767 грн. На її письмове звернення отримала від відповідача письмову відмову.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі. Крім цього відповідач подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнають посилаючись на те, що виплату позивачці вказаної допомоги проведено у розмірах, визначених чинним законодавством.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Заперечуючи проти позову, відповідач в письмових запереченнях посилається на те, що управлінням соцзахисту правильно виплачено позивачці вищевказану допомогу в зазначений нею період, оскільки відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

З копій свідоцтва про народження дитини (а. с. 4) довідки про доходи, виданої відповідачем 13.07.10 р. за № 1504 (а. с. 7), відповіді відповідача на заяву позивачки від 14.07.2010 р. за № 1513 (а. с. 6) судом встановлено, що позивачка має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років працюючим жінкам з 03.09.2007 року по 06.06.2010 року, їй згідно Закону України  «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» відповідачем виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але щомісячний розмір цієї допомоги не відповідав вимогам  вказаного Закону.

 Позивачці відповідачем фактично виплачено вказану допомогу в період з грудня 2009 року по 5 червня 2010 року в розмірі, встановленому  статтею 15 Закону України „Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (за 2008 рік).

Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Підпунктами 7, 8 пункту 23 розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми»:

- частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми»  було викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

- пункт 3 розділ УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» викладено в такій редакції „Допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками ,з 01 січня 2009 року-75 відсотками, з 01 січня 2010 року -100 відсотками (прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.

Проте, слід зазначити, що відповідно п. 2 розділу ІІІ Прикінцевих Положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє по 31 грудня 2008 року. Тобто, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» в редакції вищевказаного бюджетного закону, згідно якої відповідач нараховує та виплачує позивачці цю допомогу і в 2009 році, діяла лише в 2008 році.

Тому суд з урахуванням викладеного вважає, що з 2 грудня 2009 року при нарахуванні та виплаті позивачці вищезазначеної допомоги слід керуватися  положенням частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції - до внесення в неї змін вищевказаним бюджетним законом), згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік”  прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в 2009 році встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (тобто, прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років з 1 січня 2009 року становив 557 гривень). Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2009 року  N 1646-VI  з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено в розмірі 632 гривні.

За умови відсутності у державному бюджеті коштів на належну виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, створюється ситуація правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Водночас, суд звертає увагу на те, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.

Позивачка мала дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання допомоги по догляду за дитиною.

Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.

Тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивачки щодо порушення її права на отримання державної допомоги відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судом встановлено, що позивачка зверталася до відповідача з заявою від 30.06.2010 року (а. с. 5) про недонарахування та недовиплату їй вищевказаної допомоги в розмірі, встановленому вищезазначеним законом. Проте, відповідач відмовив їй в задоволенні даної заяви листом від 14.07.2010 року № 1513 (а.с. 6).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідачем в період з 2 грудня 2009 року по 6 червня 2010 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку фактично  нарахована та виплачена в розмірі, встановленому підпунктами 7, 8 п. 23 Розділу ІІ  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , положення яких діяли до 31 грудня 2008 року,  - суд вважає, що слід визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачки у здійсненні нарахування та виплати недоотриманої вищевказаної допомоги з 2 грудня 2009 року по 6 червня 2010 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до  ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату позивачці даної допомоги у вказаному розмірі за вказаний період з урахування фактично здійсненої виплати допомоги за цей період.

З відповідача слід стягнути також судовий збір на користь органу місцевого самоврядування та на користь позивачки понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст. 64 Конституції України, ст. 1, ст. 15 ч. 1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213-215, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ставищенської райдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні нарахування та виплати недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 2 грудня 2009 року по 6 червня 2010 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до  ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми».

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської райдержадміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 2 грудня 2009 року по 6 червня 2010 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до  ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми» з урахування фактично здійсненої виплати цієї допомоги за цей період.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ставищенської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ставищенської райдержадміністрації на користь органу місцевого самоврядування судовий збір в розмірі 8 (вісім) гривень  50 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя