Справа № 2-404/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді - Порох К.Г.
при секретарі - Лук’яненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області
«про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України по невиплаті щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язання виплатити державну соціальну допомогу», -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, у зв'язку з чим згідно ст. 6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, у період з 2006 - 2009 роки така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним. На підставі викладеного просила зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй щомісячну державну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача не доплачену заборгованість в сумі 2709,85кгрн.
В заяві на ім’я суду позивач позов підтримала повністю просила розглянути справу у її відсутність.
Згідно ст.158 ч.2 ЦПК України – особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення проти позову, де позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачці виплачено кошти згідно діючого законодавства в межах фінансування державного бюджету на зазначені цілі.
На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розгляд справи без його присутності за наявних у справі доказів, застосувавши вимоги ст.ст.224, 225 ЦПК України.
Судове засідання проводиться без фіксування технічним засобом згідно частини другої статті 197 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
Копією паспорта та пенсійним посвідченням на ім’я ОСОБА_1 підтверджується те, що вона являється громадянином України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.10-19).
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладалась у наступній редакції; «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Розмір зазначеної надбавки учасникам війни визначено статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими,що не відповідають Конституції України( є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, положення законів, визнаних неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбчений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Отже, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007рік - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007року, за 2008 рік – з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень, відповідно, від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року про неконституційність положень Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік" та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», якими обмежувалися розміри спірних виплат передбачені ст. 6 вказаного закону.
Суд вважає також за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік, оскільки у 2009 році дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, так як він визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Вказана норма конкретизована в ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де зазначено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, відповідач повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.
Суд вважає, що відповідачем допущено бездіяльність, який як суб'єкт владних повноважень, на підставі закону мав самостійно вчинити певні дії на виконання вимог розглянутих законодавчих актів.
Так, згідно частини 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" під час розрахунку підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку не повинно застосовуватись положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і соціальної підтримки у вигляді підвищення такої пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261 та з урахуванням Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Тому вимоги позивача щодо виплати конкретної суми на вимогах закону не базуються, оскільки розрахунок та виплата певної суми є обов`язком відповідача, а не суду.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд, визнає дії відповідача незаконними і зобов’язує провести перерахунок та виплатити належні позивачеві суми відповідно до закону за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.
Понесенні позивачкою судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України компенсуються за рахунок держави.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням "Про Пенсійний фонд України" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року, постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11 квітня 2000 року, постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст. 1, 15, 16 ЦК України, 10,60, 158, 169, 209-215, 224-225 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1) Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
2) Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
3) Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди.
4) Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір - 8грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 37грн.
В решті позовних вимог відмовити
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: