Справа № 2–1198/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2010 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща
справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов’язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, доплат до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона проживає в АДРЕСА_1, яке віднесене відповідно до Постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року до зони посиленого радіоекологічного контролю, є постраждалою від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії та є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Крім того, є дружиною (вдовою) померлого громадянина із числа потерпілих 1-ої категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Тому згідно із ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Крім того, ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй, як особі, віднесеній до 4-ої категорії передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що встановлюється на рівні прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність. А також зазначила що, відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається щомісячна компенсація на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Призначена їй доплата до її пенсії не відповідає одній мінімальній заробітній платі, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає 15 % мінімальної пенсії за віком, так як і щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не відповідає 50 % мінімальної пенсії за віком.
В зв’язку з тим, що відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку пенсії згідно з нормами, встановленими законами України, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав і просить визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати доплати до її пенсії, додаткової пенсії та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірною та зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити їй доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2010 року по дату ухвалення рішення включно з урахуванням фактично виплачених сум; додаткову пенсію з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2010 року по дату ухвалення рішення включно з урахуванням фактично виплачених сум та перерахувати і сплатити їй щомісячну компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 року по дату ухвалення рішення включно з урахуванням фактично виплачених сум. Просить звільнити її від сплати судового збору, як постраждалу внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте в позовній заяві зазначила, щоб суд розглядав справу у її відсутність. Позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) пенсії особам віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, громадянам, віднесеним до 4 категорії потерпілих, виплачується у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
У ст. 51 Закону йдеться не про конкретний розмір додаткової пенсії, а про відсоток від мінімальної пенсії за віком.
До 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком визначався на рівні мінімального споживчого бюджету (ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення).
Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом.
Конкретний розмір додаткової пенсії, встановленої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки, за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання Уряду належать питання, пов’язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством.
Згідно Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» № 979 від 15 07.1999 року мінімальний розмір пенсії за віком поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Порядок підвищення розміру пенсії не застосовується до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Крім того, такі положення узгоджуються з правилами, визначеними ст. 62 згаданого Закону, де зазначено роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України його конституційних прав та свобод не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір додаткової пенсії не визначається, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.
Стаття 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) передбачає непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю доплату до пенсії у розмірі однієї заробітної плати.
У Конституції України зазначено, що забезпечення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів України (п. 3 ст. 116 Конституції України). А тому УПФУ у Таращанському районі при нарахуванні доплати згідно ст. 39 Закону керувалося постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн..
З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами щодо визначення розрахункової величини мінімальної пенсії за віком для обчислення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де зазначено" особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Отже, пенсіонери, яким призначена пенсія після 01.01.2008 року доплата згідно ст. 39 Закону не проводиться. Пенсіонери, що отримували цю доплату до 01.01.2008 року отримують її в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн.
Що стосується щомісячної компенсації у різі втрати годувальника згідно ст. 52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка виплачується в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, то відповідно до ч. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року» виплати, передбачені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, проводити виходячи із суми 1500 крб., тобто позивачу до 01.01.2008 року проводилась виплата компенсації в розмірі – 7,50 грн..
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», було внесено зміни до ст. 52 Закону, яким передбачено виплату щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, призначену на кожного непрацездатного члена сім’ї, що був на його утримані в розмірі 10% прожиткового мінімуму.
Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Водночас і положення Конституції України, зокрема ст. 95 зазначають, що тільки Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виходячи з цього, відповідними статтями Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміри соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлювалися виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету під час формування показників державного бюджету на 2008 рік.
При винесенні рішення, просить суд врахувати, що положення Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнанні неконституційними з 09.07.2007 року, положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” визнанні неконституційними з 22.05.2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка проживає в АДРЕСА_1, яке віднесене відповідно до Постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року до зони посиленого радіоекологічного контролю, є постраждалою від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії та є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено копією посвідчення та копією паспорта з відміткою про реєстрацію. Крім того, є дружиною (вдовою) померлого громадянина із числа потерпілих 1-ої категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджено копією посвідчення.
В ході попереднього розгляду справи в судовому засіданні було з’ясовано, що позивачка зверталася до суду з адміністративним позовом в якому просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі провести перерахунок та сплатити їй доплату до пенсії та додаткову пенсію, відповідно до ст.ст. 39,51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року та в подальшому здійснювати дану доплату.
Згідно постанови Таращанського районного суду від 22.01.2010 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов’язання провести перерахунок пенсії було частково задоволено її вимоги та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком та доплат до пенсії, відповідно до ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку однієї мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, починаючи з 13.01.2009 року по 31.12.2009 року з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства.
Вказана постанова не набрала законної сили, оскільки на неї відповідачем було подано апеляційну скаргу і в зв’язку з цим дану справу 03.02.2010 року було направлено до Київського апеляційного адміністративного суду. Наслідки розгляду апеляційної скарги невідомі.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 14.07.2010 року зупинено провадження в даній справі в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі провести перерахунок та виплатити позивачці доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік та додаткової пенсії з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком (ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 01.01.2010 року по дату ухвалення рішення включно з урахуванням фактично виплачених сум, .
Ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Порядок обчислення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначений постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, внаслідок чого при визначенні вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5,20 грн., що суперечить вимогам ст. 39 вказаного Закону.
Ч. 3 ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам, віднесеним до 4-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 4-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Порядок обчислення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначений постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , внаслідок чого при визначенні додаткової пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність , проте цей розмір суперечить вимогам ч. 3 ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншим нормативним актам.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається щомісячна компенсація на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Порядок обчислення щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , внаслідок чого при визначенні щомісячної компенсації позивачці відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Позивачка не погоджуючись із тим, що вказані доплати до її пенсії визначені відповідачем на підставі вказаних постанов КМУ звернулася до суду за захистом своїх прав.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стаття 62 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” була змінена ЗУ від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» з 1 січня 2007 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..
31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позиція відповідача, управління Пенсійного фонду у Таращанському районі, ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, зокрема - абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, при нарахуванні та виплаті позивачу доплати до пенсії в 2007 році відповідач повинен був керуватися положенням Конституції України, а не Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію абз.2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено, однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 39,51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанови КМ України.
Порядок виділення та виплати грошових коштів відповідачу не є предметом позову, а тому заперечення відповідача в цій частині до уваги не беруться.
Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України.
Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 4 та розмір щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи . Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачці додаткової пенсії за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, доплати до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 22.05.2008 року, згідно ст.ст.39,51,52 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, суд вважає, що з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, а саме: перерахунок та виплату додаткової пенсії слід провести з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично виплачених сум ; перерахунок та виплату доплат до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично виплачених сум та перерахунок та виплату щомісячної компенсації за втрату годувальника за період з 22.05.2008 року по дату ухвалення рішення включно з урахуванням фактично виплачених сум.
Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, як особа постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивачки 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 15,16,257 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 15, 60, 79, 88 213-215 ЦПК України, ст.ст. 39, 51, 52, 55, 62, 67, 70, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 62, 76 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-пр, ст.ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, від 22.05.2008 року № 10-рп, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо обчислення, призначення та виплати ОСОБА_1 додаткових виплат до пенсії, згідно ст.ст.39,51,52 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості з виплати додаткової пенсії відповідно до ст.51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 15 % від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично виплачених сум .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості з виплати доплати до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку однієї заробітної плати, встановленої на момент виплати, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично виплачених сум .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1, відповідно до ст.52 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 року по 26.07.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________________