Судове рішення #10701200

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   6/29 (2-а-10803/08)                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Добрянська Я.І.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.


У Х В А Л А

Іменем України

"18" серпня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.

                                          при секретарі            Ломанової Ю.В.  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу приватного підприємства «Лекс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Лекс»до Державної податкової інспекції в Солом’янському районі міста Києва про визнання недійсним рішень про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

        Позивач приватне підприємство «Лекс»(далі ПП «Лекс», позивач) звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції в Солом’янському районі міста Києва (далі ДПІ у Солом’янському районі, відповідач) № 0000092202/0 від 07.02.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2009 року у задоволені позову приватного підприємства «Лекс»відмовлено.

        Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПП «Лекс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог.

        У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу залишити без задоволення , а судове рішення без змін.

       До суду апеляційної інстанції інші учасники процесу не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

       Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

       Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

        Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена планова перевірка Приватного підприємства «Лекс»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 рік. За результатами перевірки був складений Акт перевірки від 28.01.2008 року № 1440/23-04/21691646 та було встановлено порушення ПП «Лекс»вимог: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000092202/0 від 07.02.2008 року в сумі 437681,26 грн. за порушення законодавчо встановлених термінів рахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.2003 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Відповідно до ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного стулювання та валютного контролю»винесено рішення про застосування штрафних фінансових) № 0000082202/0 у сумі 170 гривень за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна.

Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із не обґрунтованості позовних вимог та їх не доведеності та відповідності чинному законодавству рішення про застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків

Як свідчать матеріали справи між ПП «Лекс»та компанією «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ. м. Шаржа) укладено зовнішноекономічний контракт від 25.03.2006 року №13 на імпорт нових автомобілів. Загальна вартість контракту (згідно додаткової угоди №3 до контракту №07/02-14 від 07.02.2007 року) складає 10000000 доларів США. Строк дії контракту - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов контракту ПП «Лекс»здійснено оплату товару на загальну суму 6098200 доларів США (30795910 грн.). Імпорт надійшов в Україну на загальну суму 4046100 доларів США (20432805 грн.) та повернено коштів нерезидентом на загальну сум у 2192886 доларів США (11074074,30 грн.), в тому числі в частині 1495640 доларів США з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків.

З пояснень позивача вбачається, що причини затримки по відвантаженню товару по даному контракту відбулися у зв'язку з рядом фактів, а саме: двічі, 01 липня та 17 липня 2007 року Суецький канал (Єгипет) у фарватері був заблокований багатотоннажними судами через різного роду несправності. Внаслідок цього рух решти суден, зокрема і тих, на яких перевізники постачали вантажі в Україну; припинення зборки автомобілів, які постачаються торгівельними компаніями в Україну із Японії, у зв'язку із серією землетрусів середньої сили в Японії в період з 15 по 24 липня 2007 року; у порту відправки автомобілів Джеебль алі (м. Дубаї, ОАЕ) 08 та 27 серпня 2007 року виникли сильні пожежі на відкритих складах площею 8 тисяч квадратних метрів. Весь товар, що заходився в порту, був відправлений у місця призначення із затримками.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, і разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно листа Міністерства економіки України від 11.04.2007 року №102-29/563 щодо практики надання офіційних документів, які підтверджують форс-мажорні обставини в країнах світу, зокрема в Об'єднаних арабських Еміратах, розгляд та вирішення справ щодо форс-мажорних обставин, які виникли на території ОАЕ, знаходяться виключно у юрисдикції судових інстанцій ОАЕ.

Статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, в разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Оскільки форс-мажорні обставини, на які посилається позивач, у підприємства виникли в серпні 2007 pоку, а перевірка податковим органом проводилася лише в січні 2008 року, ПП «Лекс»мало змогу отримати індивідуальну ліцензію НБУ для продовження строків подовження термінів розрахунків по даному контракту.

В порушення вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»ПП «Лекс»не одержувало ліцензію НБУ на подовження термінів розрахунків по даному контракту та не зверталось до міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України або інших судових органів з метою стягнення заборгованості з нерезидента, через що нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 437681,26 гривень до позивача за порушення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту № 13 від 25.03.2006 року з компанією «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ) є правомірним.

Результатами перевірки встановлено, що ПП «Лекс»станом на 01.07.2007 року мало за межами України валютні цінності в сумі 140670 доларів США по імпортному контракту від 25.03.2006 року № 13 з компанією «Сегрекс Лімітед», які необхідно було задекларувати в п. 13 «Сума коштів, перерахованих закордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищені встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів»розділу II «Фінансового вкладення».

Станом на 01 липня 2007 року позивачем не надано до ДПІ декларацію «Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами».

Доводи позивача про розповсюджування на правовідносини ПП «Лекс»та «Сегрекс Лімітед»збільшення строку зарахування виручки в іноземній валюті (відстрочення імпортних поставок) передбаченого Закону України від 31.05.2007 року №1108-У «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків строку зарахування виручки в іноземній валюті»,  який на думку позивача набрав чинності 31.05.2007 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Так відповідно до Закону України від 31.05.2007р. №1108-У «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків строку зарахування виручки в іноземній валюті», строку зарахування виручки в іноземній валюті (відстрочення імпортних поставок) збільшується до 180 днів. Статтею 2 даного Закону встановлено, що цей закон набирає чинності з 01 січня 2008 року.

Відповідно до ст.4 Указу Президента від 10.06.1997р. № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Відповідно до ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»передбачено, що валютні цінності та інше майно нерезидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню незалежно від порядку бухгалтерського обліку таких валютних цінностей, термінів та причин їх перебування за межами України.

Відповідно до ст.16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 473851,26 гривень за порушення ним вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Відповідно до положень ст. 19 Конституції органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Колегія суддів зазначає, що при винесені рішень про застосування фінансових санкцій від 07.02.2008 року № 0000092202/2, № 0000082202/0 повноваження державної податкової інспекції використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

        Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

      Позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог, в той же час відповідачем надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.

      Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ПП «Лекс»не підлягають задоволенню.

      При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

      Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

    Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

     Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Лекс»– залишити без задоволення.

           Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2009 року - залишити без змін.                                        

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 25 серпня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                В.С.Заяць

                                                                                          Ю.І.Цвіркун

Повний текст ухвали виготовлений 25 серпня 2010 року.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація