Справа № 22ц-37/10 Головуючий у І інстанції - Кихтюк Р.М.
Категорія 32 Доповідач - Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Шевчук Л.Я.
суддів - Матвійчук Л.В., Киці С.І.,
при секретарі - Гнепі П.М.,
з участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Волинської обласної клінічної лікарні, Луцької міської поліклініки № 2 про відшкодування моральної і майнової шкоди за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 просять скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер Ройко П., який являвся чоловіком та батьком позивачів. ОСОБА_6 2.09.2001 року потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, з приводу чого неодноразово лікувався у Волинській обласній клінічній лікарні, Луцькій міській поліклініці № 2. Постановою від 12.09.2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно лікарів Волинської обласної клінічної лікарні, Луцької міської лікарні стосовно неналежного виконання ними своїх службових обов’язків під час лікування ОСОБА_6 В ході неодноразових перевірок, проведених прокуратурою, не встановлено будь-яких недоліків у наданні медичної допомоги ОСОБА_6 в умовах стаціонарного чи амбулаторного лікування, які б були в причинному зв’язку з каліцтвом потерпілого після травми та настанням смерті від онкологічного захворювання. Вказані висновки зроблені на підставі заключень та рішень Луцької міської МСЕК від 26.01.2006 року, Волинської обласної МСЕК від 02.02.2006 року, Українського державного науково-дослідного інституту м. Вінниця від 28.03.2006 року, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м.Дніпропетровська від 15.08.2006 року, службовими розслідуваннями та довідками комісій лікарів.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що 04.09.2001 р. ОСОБА_6 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, а саме: відкритий відламковий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням і дефектом шкірних покривів, струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму. З приводу даної травми протягом 2001-2005 років ОСОБА_6 неодноразово лікувався стаціонарно та амбулаторно у Волинській обласній клінічній лікарні, Луцькій міській поліклініці № 2. Внаслідок неналежного надання медичної допомоги ОСОБА_6 було спричинено значну шкоду здоров’ю і порушено його право на охорону здоров’я. Через некваліфіковане медичне втручання лікарем обласної лікарні Наїдко М.І. останній переніс велику кількість операцій та отримав нові захворювання, що стало причиною його смерті. Крім цього, неналежне медичне лікування йому надавалось і сімейним лікарем Луцької міської поліклініки № 2 Леськів В.В. Вважають відповідачів винними у смерті ОСОБА_6 внаслідок неналежного надання медичної допомоги та лікування.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, випискою з амбулаторної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_5.( а.с.43-45), копією лікарського свідоцтва про смерть № 380 від 24 грудня 2005 року з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_9 були ракова інтоксикація, метастатичне пораження лімфатичних вузлів середостіння, надключичні лімфоузли, рак правої легені (а.с.71), матеріалами відмовного матеріалу № 98-м/07 прокуратури м. Луцька по зверненню ОСОБА_1 з якого вбачається, що будь-яких недоліків у наданні медичної допомоги ОСОБА_6 лікарями Волинської обласної клінічної лікарні та Луцької міської поліклініки № 2 в умовах стаціонарного чи амбулаторного лікування, які б були в причинному зв’язку з настанням смерті останнього не встановлено.
Крім того, з матеріалів справи, а саме: з висновку експерта № 64 від 8 червня 2010 року вбачається, що тактика і методика лікування складного інфікованого відкритого уламкового перелому за допомогою компресійно-дистракційного апарата (Ілізарова), і обширної рани лівої гомілки з їх ускладненнями у Волинській обласній клінічній лікарні, ксено- і аутопластика рани гомілки у Луцькому опіковому центрі та операції з приводу остеомієліту і перемонтажу апарата Ілізарова у госпіталі інвалідів ВВВ були вибрані правильно і були показаними ОСОБА_6 Надання медичної допомоги ОСОБА_6 у Волинській обласній клінічній лікарні та в Луцькій міській поліклініці № 2 не суперечить основним стандартним вимогам стаціонарного та амбулаторного лікування, що підтверджується зіставленням основних положень "Інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування хронічних обструктивних захворювань легень(наказ МОЗ України від 28.10.2003 р. № 499) та "Нормативів надання медичної допомоги дорослим в амбулаторно-поліклінічних закладах" за спеціальністю "Ортопедія і травматологія" та "Онкологія"(наказ МОЗ України від 28.12.2002 р. № 507) із записами лікарів у медичних картах стаціонарного хворого Волинської обласної лікарні на ім’я ОСОБА_6 та в його амбулаторних картах. Виходячи із сучасних уявлень про виникнення і розвиток злоякісних новоутворень, враховуючи, що пухлина у ОСОБА_6 розташовувалась поза зоною травми, за анатомно-морфологічними макро- і мікроскопічними властивостями легенева і кісткова тканини різні за структурою і ембріональним походженням, - однозначно стверджуємо, що жодного причинно-наслідкового зв’язку (тіо-патогенетичного, патоморфологічного, імунно-сенсебілізаційного чи іншого) раку правої легені у ОСОБА_6 з виробничою травмою лівої гомілки, яка трапилась 4.09.2001 року в результаті ДТП, та її ускладненням - остеомієлітом будь-якої форми, - немає. В момент дії шкідливого фактора - травми - гр-н ОСОБА_6 не хворів на пухлину чи деструктивні захворювання легень, а тому немає ніяких підстав говорити про прогресування розвитку раку, зумовленого травмою нижньої кінцівки. Рак правої легені з метастазами виник у ОСОБА_6 самостійно. У медичній літературі та у практиці відсутні і не описані випадки розвитку раку легень внаслідок перелому кісток кінцівок, у тому числі з тривалим перебігом хронічного остеомієліту.
Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Всупереч цим положенням процесуального законодавства позивачі та їх представник не надали суду доказів, які б стверджували, що смерть ОСОБА_6 наступила в зв’язку з неналежним наданням медичної допомоги та лікуванням лікарями Волинської обласної клінічної лікарні та Луцької міської поліклініки № 2, а також, що саме з вини лікарів позивачам спричинена майнова та моральна шкода.
Виходячи з викладеного, повно і об’єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну оцінку, суд обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: