КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5884/07                                                                        Головуючий у І-ій інстанції: Умнова О.В.                                                                                                                                                                                           №2-а-401/07                                                                                                                      Суддя-доповідач: Малинін В.В.

                                                                   УХВАЛА

                                                           ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

         19 вересня 2007 рік                                                                                                            м. Київ    

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

         Головуючого судді:             Малиніна В.В.

         суддів:                                 Межевича В.М.

                                         Глущенко Я.Б.

          при секретарі:                     Константіновій Н.Б. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Міністерства фінансів України, Головного управління Державного Казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації України про стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Ленінського районного суду м. Севастополя з позовом до Міністерства фінансів України, Головного управління Державного Казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації України про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування.

     Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 працює суддею з 1997 року, суддею апеляційного суду м. Севастополя з 2002 року, ОСОБА_2 суддею з 1998 року, суддею апеляційного суду м. Севастополя з 2006 року. З 2001 вони не забезпечувалися безплатним службовим обмундируванням. Вказують на те, що постановою КМУ від 4.09.2003 року №1393 були затверджені норми забезпечення суддів мантіями та суддівськими нагрудними знаками, а постанова КМУ від 19.03.1994 року №177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" визнана такою, що втратила чинність, з чим вони не погоджуються, оскільки Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями скасовувати існуючі - встановлені Законом України "Про статус суддів" - гарантії незалежності суддів. Вважають, що в зв'язку з неправомірними діями відповідачів, які через недофінансування не забезпечили суддів безплатним службовим обмундируванням, розмір компенсації за невикористане службове обмундирування за період 2001 - 2006 року складає 23215 грн. Просять визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути з Міністерства фінансів України компенсацію за невикористане службове обмундирування на користь ОСОБА_1 в сумі 23215 грн., на користь ОСОБА_2 у розмірі 23215 грн., шляхом списання вказаних коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України.

      Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.02.07. справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва; 26.03.07. відкрито провадження по справі.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Головного управління Державного Казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації України - відмовлено на підставі пропуску строку звернення з адміністративним позовом передбаченого ст..99 КАС України.

Не погоджуючись з постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року апелянтами -  ОСОБА_1, ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову  Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року та прийняти нову постанову, якою поновити строк звернення до суду та задовольнити їхні вимоги. При цьому апелянти посилаються на незаконність постановленого рішення. 

           Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

          В судове засідання сторони не зявились, причини неявки суду не відомі.

           Заслухавши доповідь судді, пояснення з'явившихся учасників процесу,  перевіривши наведені доводи в апеляційній скарзі, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів вважає, що скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Як вбачається з матеріалів справи позивач - ОСОБА_1 з 1997 року                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         працює суддею, а з 2002 року суддею Апеляційного суду м. Севастополя; позивач - ОСОБА_2 працює суддею з 1998 року, суддею Апеляційного суду м. Севастополя з 2006 року і жодного разу не отримували службове обмундирування або компенсацію за невикористане обмундирування.

         Колегією суддів встановлено, що при розгляді справи судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено нормативно - правові акти з даного питання, в т.ч. і ті, які на день звернення позивача до суду втратили чинність і на підставі аналізу чинного законодавства дійшов правильного висновку, що з 1 квітня 2000 року по 20 березня 2002 року та з 4 вересня 2003 року і по день звернення позивача до суду відсутній закон або інший нормативний акт, який передбачає виплату суддям компенсації за невикористане службове обмундирування.

Також колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем без поважних причин строку звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо вимог про стягнення компенсації за решту вище зазначеного періоду, тобто за період з 2001-2006 року, оскільки суд обґрунтовано посилається на те, що позивач, працюючи на посаді судді, є обізнаним з чинним законодавством, судовою практикою щодо компенсації за невикористане службове обмундирування і що підставою для відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропущенням строку зверненням до суду в розумінні ч. 1 ст. 100 КАС України також були наполягання відповідачів - Державної судової адміністрації  України,  Міністерства юстиції України та Державного казначейства України.

         Отже, ухвалюючи рішення про залишення позову без задоволення, Печерський районний суд м. Києва обґрунтовано виходив з того, що вимоги позивача про стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування за частину вище зазначеного оскаржуваного періоду  не ґрунтуються на діючому законодавстві, а по решті вище зазначеного оскаржуваного періоду - позивачем без поважних причин пропущений строк звернення до суду.

         Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

         Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування під час апеляційного розгляду справи не встановлено. 

         В апеляційній скарзі не наведено інших доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в постанові.    

         Керуючись ст. ст. 195. 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року залишити без задоволення.

              Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Міністерства фінансів України, Головного управління Державного Казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації України про стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування - залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

               Головуючий:   

               Судді: