П о с т а н о в а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
|
головуючого - Бараненка І.І., |
|
суддів: Глущенко Я.Б., |
|
Межевича М.В., |
при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2007 року в адміністративній справі №2а-539/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.39, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
в с т а н о в и в:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення відповідачем положень Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших законодавчих актів, просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві перерахувати пенсію і доплати до неї.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2007 року у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення суд застосував положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Прикінцеві положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 05.10.2006 року, якими на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити прийняття актів необхідних для його реалізації та виходив з того, що позовні вимоги передчасні, оскільки такі нормативні документом Кабінетом Міністрів України не прийняті.
Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника в підтримку вимог апеляційної скарги, заперечення на неї з боку представника відповідача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником 1 категорії ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом 2 групи профзахворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 -2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті, колегія судів зазначає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеної до категорії І.
Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до 1 категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян і достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 рої № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 рок) що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а такої окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Прожитковий мінімум на 2006 рік відповідно до статті 65 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" (газета „Урядовий кур'єр" від 30 грудня 2005 року) на одну особу, як втратила працездатність в розрахунку на місяць складає: з і січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 груда 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр" від 23 грудня 200 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур'єр" та „Голос України" від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий; мінімум дія осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн., 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить, з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 стати 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зважає, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах менших від восьми мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не дивлячись на те, що дія ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», була зупинена на 2007 рік п.30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яка в подальшому була визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду N6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 ), при вирішенні даного спору необхідно керуватися положеннями ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував положення наведених вище нормативних актів, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2007 року у справі № 22-а-1709/07 (№2-а-1106/07) - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві з 1 листопада 2006 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно зі ст. 54 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві провести з 1 липня 2006 року перерахунок доплати згідно зі ст.39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї заробітної плати, з встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови у повному обсязі.
Головуючий ________________ І.Бараненко
Судді: ________________ Я.Глущенко
________________ М.Межевич
ДАНУ ПОСТАНОВУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 1 ЖОВТНЯ 2007 РОКУ