У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2007 року                                                                                          м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районні Вінницької області на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 4 травня 2007 року в адміністративній справі №2а-548/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районні Вінницької області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченого підвищення пенсії,

в с т а н о в и в:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення положень Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та інших нормативних актів, просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районні по перерахунку йому пенсії неправомірними та стягнути на його користь недоплачене підвищення пенсії в розмірі 2615,96 грн. за 2004-2006 роки.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 4 травня 2007 року позовні вимоги задоволено, а саме, суд постановив дії відповідача щодо недоплати підвищення пенсії позивачу як інваліду 1 групи за 2004-2006 роки визнати протиправними та стягнути на користь позивача суму недоплачених підвищень до пенсії за цей період у розмірі 2615 грн. 96 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом війни 1 групи, що підтверджується письмовими доказами.

Згідно зі ч.4 ст.13 Закону  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується інвалідам 1 групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 2 групи - 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При нарахуванні надбавки до пенсії позивачу відповідний розрахунок проводився з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Також ст.22 Конституції України гарантує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі мінімального споживчого бюджету.

В свою чергу, визначення терміну мінімального споживчого бюджету встановлено ст.1 Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет», згідно якого - це набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних філологічних і соціально-культурних потреб людини .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що ОСОБА_1 як інвалід війни 1 групи мав право на підвищення пенсії, однак вказані суми позивачу не були виплачені у повному розмірі та недоплата всього за період (за 2004-2006 роки) склала 2615 грн. 96 коп.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони суперечать вимогам ст.ст.8, 22, 55 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький районний суд Вінницької області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районні Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 4 травня 2007 року в адміністративній справі №2а-548/07 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий                                           підпис                       І.Бараненко

Судді:                                                     підпис                       Я.Глущенко

       підпис                       М.Межевич