Справа №2-ц-212

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого- судді ТИМОШЕНКО І.В.

при секретарі БОРОДАСТОВОЇ О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 4834 грн. 40 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду і просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 4834 грн. 40 коп. , посилаючись на те, що у серпні 2007 року відповідач випасав овець на земельній ділянці , що розташована на території Калчівської сільської ради Болградського району , яка належить йому - позивачеві на праві власності , скоїв потраву посівів еспарцету та вівсу на площі 1, 7 га. Через потраву посівів йому - позивачеві спричинена матеріальна шкода в сумі 4834 грн. 40 коп. , яка складається з його витрат , пов'язаних з посівом та вирощуванням еспарцету та вівсу в сумі 1499 грн., а також вартості не отриманого врожаю цих сільськогосподарських культур в сумі 3335 грн. 40 коп.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він потраву посівів сільськогосподарських культур на земельній ділянці позивача не скоював і будь - яку шкоду позивачеві не спричиняв.

Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.. 10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цім Кодексом.

Встановлено, що позивачеві на праві власності належить земельна ділянка площею 2, 1 умовних кадастрових гектара , розташована на території Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим на ім.»я позивача Болградською райдержнотконторою 17 липня 2002 року по реєстру за № 1342 (а.с. 10). Встановлено також , що цю земельну ділянку в осені 2006 року позивач засіяв еспарцетом та вівсом. Судом також встановлено , що позивач вирощує сільськогосподарські культури на земельній ділянці загальною площею 6.6 га., яка складається з земельної ділянки , належної йому - позивачеві та земельної ділянки , належної його дружині ОСОБА_4 (а.с. 8-10).

13 серпня 2007 року представниками Калчівської сільської ради Болградського району - депутатом сільради ОСОБА_5 та землеустроітелем ОСОБА_6 було складено акт , з якого вбачається, що на земельній ділянці позивача була виявлена потрава вівцями посівів еспарцету та вівса на площі 1.7 га. (а.с.23). 14 серпня 2007 року позивач звернувся до Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності відповідача ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що останній здійснив потраву посівів еспарцету та вівсу на належній позивачеві земельній ділянці (а.с. 22). 14 серпня 2007 року дільничим інспектором Болградського РВ ГУМВС України з участю понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_5 було проведено огляд належної позивачеві земельної ділянки та складено протокол огляду, з якого вбачається , що на площі 1, 7 га були виявлені сліди парнокопитних тварин, зі слів позивача ОСОБА_1 потраву посівів на його земельній ділянці здійснив ОСОБА_2 (а.с.25 ). Постановою дільничого інспектора Болградського РВ ГУМВС ОСОБА_8 від 21 серпня 2007 року у порушенні кримінальної справи за ознаками ст.. 194 КК України відносно ОСОБА_2 відмовлено за відсутністю у його діях складу злочину (а.с.30).

Таким чином факт потрави посівів еспарцету та вівсу на земельній ділянці позивача дійсно мав місце, що підтверджується переліченими доказами. Разом з тим позивач не надав достовірних доказів того, що потрава посівів на його земельній ділянці була скоєна саме з вини відповідача. Так відповідач в судовому засіданні заперечував факт скоєння потрави, пояснив , що у серпні 2007 року він перегнав отару овець по земельній ділянці позивача , але по тій її частині, де вже був зібраний врожай пшениці і потраву не скоював. Допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не були безпосередніми свідками здійснення потрави і цим свідками достовірно не відоме хто саме здійснив потраву. Крім того, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що неодноразово бачили, що у 2007 році на земельній ділянці позивача випасалися гуси та вівці жителів с.Калчіва Болградського району, що не виключає можливість здійснення потрави цими тваринами . Таким чином позивач не надав суду достовірних доказів, що підтверджують вину саме відповідача у спричиненні позивачеві матеріальної шкоди.

Крім того, судом встановлено, що через засуху врожай еспарцету та вівсу , як і інших сільськогосподарських культур у 2007 році був дуже поганий. Це підтверджується довідкою МСК «Калчіва» Болградського району (а.с.43), копією звіту МСК «Калчіва» про збір врожаю сільськогосподарських культур у 2007 році (а.с.44-49), з яких вбачається, що засіяні цім підприємством посіви вівсу у 2007 році загинули через несприятливі погодні умови (засуху). Цей факт підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, яки пояснили, що посіви вівсу на земельній ділянці позивача у 2007 році були дуже скудними через засуху. Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, яки 13-14 серпня 2007 року проводили огляд земельної ділянки позивача, в судовому засіданні пояснили, що не можуть стверджувати, що позивачеві потравою посівів дійсно була заподіяна шкода , оскільки через засуху посіви сільськогосподарських культур на земельній ділянці позивача були дуже поганими та слабкими. Свідок ОСОБА_6 пояснила , що за технологією вирощування сільськогосподарських культур позивач у перший рік вирощування еспарцету не міг взагалі отримати врожай, оскільки це багатолітня культура , яка дає врожай лише на другій та послідуючі роки; що через засуху у 2007 році посіви вівсу на земельній ділянці позивача, як у інших жителів села Калчіва , в тому числі і особисто на її земельній ділянці, яка знаходиться в таких самих природних та кліматичних умовах, що і земельна ділянка позивача , у цей рік були дуже поганими, врожаю вівсу в цей рік фактично не було , була зібрана лише невелика кількість зеленої маси. З пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10 судом також встановлено, що позивач у свої витрати , пов'язані з посівом та вирощуванням еспарцету та вівса включив вартість таких робіт як культивація та боронування (а.с. 15), яки за технологією вирощування цих сільськогосподарських культур взагалі не повинні були проводитись , а у разі їх проведення могли лише зашкодити цим культурам та вплинути на врожайність. Позивач не надав суду будь - яких доказів про те , які витрати були ним понесені на посів та вирощування еспарцету та вівсу і що ці витрати склали саме 1499 грн. , хоча судом позивачеві був наданий час для надання таких доказів.

За викладених обставин суд доходить висновку, що позивач не довів свої позовні вимоги, а саме не довів , що йому була заподіяна шкода саме з вини відповідача ОСОБА_2, а також не довів , що йому взагалі була заподіяна шкода в сумі 4834 грн. 40 коп. , а тому підстав для задоволення позову не знаходить.

Керуючись ст.10, 11, 60, 73, 131, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 4834 грн. 40 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів псля подачі заяви про апеляційне оскарження.