Справа №2-169/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі                 Бешлієвій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кіровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Владіславівської сільської ради Кіровського району АР Крим третя особа Кіровська державна нотаріальна контора про визнання права власності

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Владіславівської сільської ради Кіровського району АР Крим про визнання за ним права власності на будинок АДРЕСА_1. Вказує, що даний будинок був збудований тіткою його батька в 1933р. Позивач вказує, що за даними погосподарських книг відповідача даний будинок був зареєстрований за ОСОБА_2.В 2004 рощ тітка його батька померла і будинок перейшов до нього, оскільки він з 1996 року постійно проживає в ньому. Позивач вказує, що відповідно до ст.344 ЦК України він добросовісно, відкрито, безперервно володіє даним будинковолодінням, тому і звернувся до суду для визнання за ним права власності на даний будинок. В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач просив справу розглянути у відсутності представника, позовні вимоги визнав.

Третя особа просила справу розглянути у відсутності представника.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якшо інше не встановлено цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач проживає в спірному будинку з липня 1996 року.

Судом встановлено, що право власності на будинок АДРЕСА_1 в Комунальному підприємстві «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» оформлено за ОСОБА_2 зареєстрований не було.

Судом досліджено технічний паспорт будинку АДРЕСА_1 згідно якого дане будинковолодіння складається з жилого будинку, прибудови, сараю, сараю, вбиральні.

Суд не може прийняти доводи позивача щодо визнання за ним права власності на АДРЕСА_1 з тих підстав, що він більше десяти років продовжує відкрито, безперервно володіти даним будинком, оскільки відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року, а відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом. Тому суд вважає, що давність володіння позивачем даним будинком складає більше восьми років, а не десять років як вимагає ст.344 ЦК України, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 224-226 ЦПК України, ст.344, п.1, 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та у строки передбачені ст.223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки через Кіровський районний суд.