Справа № 2-2/09

Рішення

Іменем України

04 лютого 2009 р. Кіровський районний суд АРК у складі:

головуючого - судді Буцмак Ю.Є., при секретарі - Дранич Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Кіровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Льговської сільської ради Кіровського району АР Крим, третьої особи Кіровського районного відділу земельних ресурсів, про покладення обов'язку, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі державного акту має у приватній власності земельну ділянку площею 0, 105 га по АДРЕСА_2. Позивач вказує, що її земельна ділянка граничить з земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. У березні-квітні 2003 р. ОСОБА_2 самовільно пошкодила огорожу, що розділяла земельні ділянки і перенесла частину огорожі на належну позивачці земельну ділянку. Просить суд зобов'язати ОСОБА_2 відновити огорожу, що розділяла межі між земельними ділянками НОМЕР_1 і АДРЕСА_1, протягом 16, 20м., від літ. Г до літ. В згідно Плану меж земельної ділянки вказаному у Державному акті серія КМ № 102686, виданого їй 21.04.2003 р. та стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, в порядку уточнення позовних вимог просять суд лише зобов'язати ОСОБА_2 відновити огорожу відповідно до Державного акту.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав, пояснивши в суді, що відповідач згідна відновити огорожу, Якщо в цьому їм допоможе відповідних фахівець землевпорядної організації.

Представник Льговської сільської ради позов визнав.

Представник третьої особи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст.ст. 90, 103 Земельного Кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд згідно з її цільовим призначенням.

Суд дослідив:

Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0, 105 га, розташовану по АДРЕСА_2, виданий 21.04.2003р. на ім.»я ОСОБА_1 /а.с.7, 58/;

Витяг з протоколу засідання адміністративної комісії Льговської сільської ради від 30.09.2005р., згідно якого зафіксовані перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача, які чинить відповідач по справі ОСОБА_2 /а.с.9/;

Акт комісії Льговської сільської ради від 08.09.2006р., про відсутність огорожі між будівлями АДРЕСА_1 і НОМЕР_1 с. Льговське /а.с.44, 122/;

Копію листа Льговського сільського голови від 09.09.2002р. про неможливість встановлення меж між ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без відповідного судового рішення /а.с.55/;

Акт спеціаліста з земельних питань Льговської сільської ради від 26.03.2008р., яким заактовано обстеження меж між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і встановлено, що ОСОБА_1 має на земельну ділянку правовстановлюючий документ (державний акт), а ОСОБА_2 використовує землі Льговської сільської ради. Розподільча межа між ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_1 становить 49, 30 м., з них 16, 20 м. порушено /а.с.57/;

Ситуаційний план розміщення земельної ділянки ОСОБА_4 /а.с.75, 76, 87/;

Свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_2, на квартиру АДРЕСА_1 /а.с.77/;

Земельну кадастрову книгу радгоспу - заводу „Жемчужний" с. Льговське, згідно якій рахуються особами, що мають садибну ділянку ОСОБА_1 -0, 09 га, ОСОБА_4 - 0, 08 га /а.с.78, 79/;

Книгу присадибних земель особистого користування , згідно якої ОСОБА_4 надана земельна ділянка всього площею 0, 095 га, а ОСОБА_1 0, 11 га /а.с. 80, 81/;

Кадастрову книгу Льговської сільської ради від 27.12.2004р., згідно якої по вулиці Маяковського с Льговське рахуються особами, яким надана присадибна ділянка ОСОБА_2 -0, 095 га, ОСОБА_1.0, 105 га, на яку остання має державний акт /а.с.82, 83/;

Домову книгу осіб, що прописані і проживають по АДРЕСА_1 /а.с. 84, 85, 89, 90/;

І Рішення виконкому Льговської сільської ради № 51 від 16.06.2004р. про визнання права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 095 га по АДРЕСА_1 /а.с.86/;

Технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_2, виданий на імя ОСОБА_1 /а.с.99/;

Переселенській квиток від 18.01.1965р., виданий на ім»я ОСОБА_5 /а.с. 100/;

Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.07.2007р., по факту незаконності отримання ОСОБА_1 державного акту на підставі ст. 6 п.2 КПК України /а.с. 101/;

Витяг з протоколу засідання адміністративної комісії від 09.09.2005р., якою вирішено рекомендувати ОСОБА_1 звернутися до суду з метою визначення межі між будівлями її та ОСОБА_2 біля криниці, яким остання перешкоджає користуватися /а.с. 123/.

Суд визнає, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 тривалий час існує земельний спір. Згідно державного акту ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0, 105 га по АДРЕСА_2, в якому міститься план меж земельної ділянки. Відповідач ОСОБА_2 державний акт на право приватної власності на суміжну земельну ділянку по АДРЕСА_1 не має, користується землею Льговської сільської ради. У березні - квітні 2003 р. ОСОБА_2 не маючи правовстановлюючих документів, не маючи дозволу чи згоди власника суміжної ділянки НОМЕР_1, самовільно пошкодила існуючу огорожу, перенесла огорожу яка розділяла суміжній земельні ділянки, на належний ОСОБА_1 бік, чим порушила права власника земельної ділянки ОСОБА_1

Враховуючи, що позов задовольняється у повному обсягу, з відповідача необхідно стягнути витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 грн. і судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду в сумі 51 грн.

На підставі ст.ст. 90, 103, 158 ЗК України, ст. 373 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 відновити огорожу, яка розділяла межу між земельними ділянками НОМЕР_1 і АДРЕСА_1 протягом 16.20 м, відраховуючи від літера „Г" до літера „В" згідно Плану меж земельної ділянки, вказаної у Державному акті про право власності на земельну ділянку Серії КМ № 102686, виданому на ім.»я ОСОБА_1 21 квітня 2003 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: державне мито в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Кіровський районний суд АР Крим, в порядку і строки, передбачені ст. ст. 294, 295 ЦПК України.