Справа №2-692/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Костенко В.В.

при секретарі Кулагіній І.Д.

за участю представника позивача Морозової О.Б.

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „ Українська страхова компанія „ Дженералі Гарант" до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ВАТ „ Ощадбанк" Філія -Дзержинське відділення № 7806 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу), -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ВАТ „ УСК „ Дженералі Гарант" посилається на ті обставини, що між позивачем та третьою особою по справі ОСОБА_3 був укладений 14.05.2007 року договір добровільного страхування автотранспортного засобу № 1011/9109/9.

21 грудня 2007 року, приблизно об 11.20 год., водій ОСОБА_2, керуючи по довіреності, виданої ОСОБА_3, автомобілем марки ДЕУ Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований позивачем на підставі вищеназваного договору, рухаючись по вул. Лермонтова в м. Кривому Розі, не витримав безпечну дистанцію та допустив наїзд на автомобіль марки „Хюндай Санта ФЕ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Внаслідок зіткнення автотранспортні засоби зазнали механічних ушкоджень. Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2008 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУ про АП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 грн.

21.12.2007 року власник автотранспортного засобу звернувся із заявою до страхової компанії щодо настання страхового випадку.

Після проведення оцінки пошкоджень застрахованого автомобіля, на підставі розрахунку-калькуляції № 2559 від 15.01.2008 року, була визначена сума страхового відшкодування, яка з відрахуванням суми франшизи становить 1614 грн. 04 коп.

Зазначена сума 03.03.2008 року платіжним дорученням № 102 була перерахована в якості страхового відшкодування ВАТ „ Ощадбанк".

Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні ДТП та в заподіяні матеріальної шкоди, він повинен відшкодувати страховій компанії понесені нею витрати при виплаті суми страхового відшкодування за договором.

У добровільному порядку відповідач відмовляється здійснити виплату, в зв’язку з чим, позивач просить стягнути з нього на користь страхової компанії 1614 грн. 04 коп. та понесені страховою компанією судові витрати: судовий збір в сумі 51 гри. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позову, посилаючись на ті обставини, що автомобіль був застрахований, а також була застрахована його цивільна відповідальність, у зв’язку з чим він не повинен нічого сплачувати страховій компанії.

Третя особа по справі ОСОБА_3 підтримав думку відповідача ОСОБА_2 та пояснив, що при укладенні договору страхування 14.05.2007 року із страховою компанією обумовлювалися ті обставини, що автомобілем буде керувати особа, яка має стаж водія до 3-х років, у зв’язку із чим був сплачений страховий тариф у більшому розмірі. Таким чином, умови договору страхування розповсюджуються і на випадки настання страхової події за участю довіреної особи. В укладеному договорі страхування передбачені п. п. 6.3.8 та 6.3.9 за умови виконання яких, можливо право звортньої вимоги до особи, винної у заподіянні шкоди, але ці вимоги не можуть бути застосовані у цьому випадку.

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що 14.05.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „ Українська страхова компанія „ Дженералі Гарант" та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування № 1011/9109/9 автотранспортного засобу Деу- Р80 Ланос ТР 69 У ( а.с. 53-55).

Відповідно до довіреності від 05.06.2007 року, посвідченої за реєстром № 3404 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Колесніковою Н.Л., власником застрахованого автомобіля ОСОБА_3 були надані певні права щодо розпорядження автотранспортним засобом гр. ОСОБА_2, у тому числі право керування ( а.с. 48).

21 грудня 2007 року, приблизно об 11.20 год., водій ОСОБА_2, керуючи по довіреності, виданої ОСОБА_3, автомобілем марки ДЕУ Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Лермонтова в м. Кривому Розі, не витримав безпечну дистанцію та допустив наїзд на автомобіль марки „Хюндай Санта ФЕ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Внаслідок зіткнення автотранспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2008 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУ про АП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 грн. (а.с. 4).

За заявою страхувальника ОСОБА_3 ( а.с. 7) представниками позивача було проведення обстеження застрахованого автомобіля, визначена сума страхового відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди ( а.с. 8-10), яка з відрахуванням передбаченої договором суми франшизи, складає 1614 грн. 04 коп. та складений страховий акт № 104849 від 28.02.2008 року (а.с. 6).

Вищеназвана сума страхового відшкодування платіжним дорученням № 102 від 03.03.2008 року була перерахована позивачем вигодонабувачу за договором страхування Філії Дзержинського відділення № 7806 Ват „ Ощадбанк" (а.с. 11).

Позивач, звернувшись до суду із даним позовом, вважає, з урахуванням зазначених обставин, він має право звортньої вимоги до відповідача ОСОБА_2, який визнаний за постановою суду винним у скоєні ДТП.

Між тим, суд, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „ Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто відбувається зміна осіб у зобов’язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки.

Але, уклавши 14.05.2007 року договір добровільного страхування, страхова компанія та страхувальник ОСОБА_3 в п. п. 6.3.9 зазначили, що після виплати страхового відшкодування, відповідно до п. п. 6.3.8 цього Договору, страховик має право пред’явити позов до особи, яка винна у заподіяні збитків, відповідно до чинного законодавства. У свою чергу, п. п. 6.3.8 договору стосується обмеження виплати страхового відшкодування у разі грубого порушення ПДР водієм застрахованого транспортного засобу, а саме: проїзд на заборонений сигнал світлофора чи жест регулювальника; виїзд на зустрічну смугу з перетином подвійної осьової лінії для обгону чи розвороту; перевищення швидкості руху більш ніж на 30 км/год від встановленої ПДР; порушення правил проїзду залізничних переїздів. Даний перелік є вичерпним.

Таким чином, за умовами вищеназваного договору страхувальник ОСОБА_3 передав страховику своє право вимоги до винної особи у обмеженому обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору.., визначенні його умов. Договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Оскільки, як убачається із постанови Ц-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2008 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності у зв’язку із порушенням ним п. п. 1.5 та 13.1 ПДР, які не віднесені до перелічених у п. п. 6.3.8 договору страхування грубих порушень ПДР, а відповідно до умов договору у страховика відсутнє право на зворотню вимогу до нього, як особи винної у заподіяні збитків.

На підставі викладеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 6,627,629,993 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 3,10,11,60,81,82,88,209,212,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „ Українська страхова компанія „ Дженералі Гарант" до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ВАТ „ Ощадбанк" Філія - Дзержинське відділення № 7806 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.