Справа 2-1076/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Костенко В.В.
при секретарі Кулагіній І.С.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку « Європейський» про дострокове розірвання депозитного договору та стягнення банківського вкладу, суд -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до АКБ «Європейський», вказавши в його обґрунтування, що 14.07.2008 р. між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 2635.36.840.30070, відповідно до якого він вніс до банку вклад в сумі 3000 доларів США строком на 1095 днів під 11.80% річних.
05.01.2009 р. відповідно до умов вищезазначеного договору позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про дострокове розірвання укладеного договору та повернення належних йому грошових коштів (вкладів), на що 31.12.2008 р. він отримав відповідь за підписом начальника Криворізького РУ АКБ „ Європейський" (вих. № 36/388), відповідно до якої в достроковому розірванні договору та поверненні вкладів було відмовлено з посиланням на постанову Правління Національного Банку України № 413 від 04.12.2008 року, відповідно до якої, як вважає відповідач, заборонено дострокове повернення вкладів.
Із цією відмовою позивач незгодний і вважає, що відповідач порушує його права та інтереси, заподіює йому своїми протиправними діями моральну шкоду, оскільки він пенсіонер, страждає тяжкими захворюваннями, на лікування яких йому терміново необхідні гроші, які він фактично має, але не може отримати, у зв’язку з незаконними діями банку. Заподіяну йому діями відповідача моральну шкоду він оцінює у 8000 грн.
Позивач просить суд винести рішення, яким зобов’язати відповідача у десятиденний строк повернути банківський вклад в сумі 3000 доларів США та стягнути з банку моральну шкоду в розмірі 8000 грн., а також понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, усно уточнивши, що він просить розірвати укладений договір банківського вкладу та зобов’язати банк повернути йому вклад в сумі 3000 доларів США, а що стосується заподіяної йому моральної шкоди, то він просить визначити її розмір на розсуд суду.
Представник відповідача Григор’єва О.В. у судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи сповіщена належним чином, подала до суду 21.04.2009 року письмове клопотання про те, що з позовними вимогами ОСОБА_1 згодна і просить розглядати справу за її відсутністю.
Вислухавши позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 14.07.2008 р. між ОСОБА_1 та АКБ «Європейський» був укладений договір банківського вкладу № 2635.36.840.30070 від 14.07.2008 р. ( а.с. 10), відповідно до якого був укладений договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 ( а.с. 11-12). Згідно укладеного договору банківського вкладу позивач вніс на вищеназваний рахунок грошові кошти в сумі 3000 доларів США під 11.8 % річних, строком розміщення вкладу на 1095 днів з 14.07.2008 року по 13.07.2011 року.
Відповідно до п. 3.7 та п. 3.17 договору банківського вкладу, вкладник має право звернутися з письмовою вимогою до банку щодо повернення вкладу до закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому умовами договору.
З питань дострокового розірвання договору та повернення вкладу позивач двічі звертався до відповідача 05.12.2008 року та 05.01.2009 року ( а.с. 7,13), при цьому посилаючись на погіршення стану здоров’я і необхідності у зв’язку з цим лікування.
Листом вих. № 36/388 від 31.12.2008 р. (а.с. 15) відповідач відмовив позивачу в задоволенні його вимог про дострокове розірвання договорів та повернення вкладів до настання строку повернення вкладу, посилаючись на постанову Правління Нацбанку України № 413 від 05.12.2008 р.
Суд вважає неправомірною відмову банку в розірванні договорів та поверненні вкладів з наступних підстав.
Статтею 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту і банку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до п. 16 спірних договорів банківського вкладу сторони мають право достроково розірвати договір відповідно до діючого законодавства, повідомивши про це іншу сторону за два банківські дні до дати розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно з ч. 3 ст. 1060 ЦК України якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Посилання відповідача на Постанову Правління НБУ № 413 від 04.12.208 р. «Про окремі питання діяльності банків» та Лист голови НБУ №22-310/946-17250 від 06.12.2008 р. не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти Національного банку є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб, за умов, якщо вони: видаються у формі постанов Правління, а також інструкцій, положень і правил, що затверджуються постановами Правління НБУ; не суперечать законам України та іншим законодавчим актам України; пройшли обов’язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України; набрали чинності відповідно до законодавства України та не мають зворотної сили.
Постанова НБУ № 413 не може бути визнана такою, що відповідає діючому законодавству і підлягає обов’язковому застосуванню, оскільки вона на момент розгляду справи не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Відповідно до ст. ст. 61,63 Закону України «Про Національний банк» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду. Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про дострокове повернення депозитних вкладів доведені та цілком обґрунтовані.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання — це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов’язання, у тому числі й розірвання договору.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На підставі ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Таким чином, невиконання відповідачем передбаченого договорами та ЦК України обов’язку повернути вклади на першу вимогу вкладника є істотним порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, що тягне за собою можливість розірвання спірних договорів судом.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині розірвання укладеного договору та стягнення суми вкладу - 3000 доларів США підлягають задоволенню.
Що стосується заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, то вирішуючи це питання, суд керується ст. 24 Закону України „ Про захист прав споживачів" та роз’ясненнями постанови Пленума Верховного Суду України від 31.03.1995 року ( з наступними змінами та доповненнями) "Про судову практику у справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди".
Згідно п. 3 вищеназваної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльностю інших осіб.
Разом з тим, у п. 4 постанови вказується, что позивач зобов’язаний довести не тільки факт заподіяння моральних страждань, але і пояснити з яких міркувань він виходив, зазначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Суд бере до уваги ті обставини, що банком здійснені неправомірні дії щодо невиконання умов договору з надання банківських послуг та порушені вимоги діючого законодавства. Позивач є людиною похилого віку і, безумовно, він переживав з приводу неможливості отримати належні йому грошові кошти, які необхідні йому на здійснення лікування. Незадовільний стан здоров’я та необхідність у зв’язку з цим проведення лікування підтверджені медичними документами, які надані ОСОБА_1 суду ( а.с. 9,14). Таким чином, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди. Між тим, вирішуючи питання про її розмір, суд приймає до уваги ті обставини, що позивач не довів належними доказами розмір заподіяної шкоди у 8000 грн.
На підставі викладеного, суд, виходячи із принципів розумності, об’єктивності та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої моральної шкоди з 8000 грн. до 2000 грн., що є сорозмірним тяжкості та тривалості перенесених позивачем страждань, ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним судові витрати: судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне-забезпечення розгляду справи в суді в сумі 15 грн., а також на користь держави судовий збір в сумі 30 доларів США, відповідно до ст. 7 Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93 „ Про державне мито та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15 та недоплачені позивачем 15 грн. витрат на ІТЗ.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,60,61,84,88,131,209,212-215 ЦПК України, ст. 526,610,651,652,1060 ЦК України, ст. ст. 2,47,55,75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 56,61,63 Закону України «Про Національний банк», ст. 24 Закону України „ Про захист прав споживачів", суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку « Європейський» про дострокове розірвання депозитного договору та стягнення банківського вкладу - задовольнити частково.
Розірвати договір № 2635.36.840.30070 від 14.07.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та ОСОБА_1.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку « Європейський» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 3000 доларів США та 2000 грн. в рахунок заподіяної моральної шкоди.
Стягнути Акціонерного комерційного банку « Європейський» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., в іншій частині позову відмовити.
Стягнути Акціонерного комерційного банку « Європейський» на користь держави судовий збір в сумі 30 доларів США та 15 грн. витрати на ІТЗ розгляду справи в суді.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.