Справа № 2-А-263/2009/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради Луганської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, покладення зобов'язання перерахування грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоплаченої суми допомоги, третя особа у справі Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину та отримує від відповідача допомогу по догляду за нею до досягнення трирічного віку. Вважає, що допомога їй виплачується у розмірі, який не відповідає Закону України „Про допомогу сім'ям з дітьми", оскільки її розмір менше, ніж мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Загалом недоплата становить 1288грн. 71 коп.
Відповідачем позов не визнано. Надано письмові заперечення, у яких зазначено, що позивачеві у справі дійсно призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років, як застрахованій особі, її особову справу передано УПСЗН Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Норми „Закону про Державний бюджет України на 2008р." неконституційними не визнавалися.
Явку сторін було визнано необов'язковою.
Позивач надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, у судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача, що є суб'єктом владних повноважень, у судове засідання не з'явився.
Третьою особою заперечень за позовом не надано, у судове засідання представник третьої особи не з'явився, про участь у справі цією особою не заявлено.
На підставі досліджених доказів, суд вважає доведеними наступні обставини у справі:
Позивач у справі є громадянкою України, і має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, що підтверджується ксерокопією паспорта на ім'я позивача у справі (ар.с.5), ксерокопією свідоцтва про народження дитини (ар.с.7). Копією довідки №89-С від 06.11.08р. підтверджено, що позивачеві у справі було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку (ар.с.12). Розмір призначених сум та фактичних виплат та підстава для виплат не оспорюються і тому, на підставі ч.2 ст.72 КАС України ці обставини судом вважаються такими, що не підлягають доказуванню.
Оцінюючи доводи позивача та відповідача з урахуванням доведених обставин у їх сукупності, суд виходить з того, що між сторонами у справі склалися правовідносини, що регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХП. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240. Постановою КМУ від 27 12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на який посилається позивач у справі, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до б років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008р., внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти визнаються неконституційними Конституційним судом України. Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом України щодо їх конституційності. Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 у діючий редакції визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму. Порядок виплати вказаної допомоги визначено статтею 50 цього Закону, відповідно до якої матеріальне забезпечення та соціальні послуги в зв'язку з витратами, зумовленими народженням застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованою особою страхових внесків.
Зважаючи на те, що позивач у справі є застрахованою особою, суд вважає, що Управління соціального захисту населення відповідачем у спірних правовідносинах бути не може, поза як йому не делеговано повноваження щодо розпорядження коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Така допомога має призначатися за місцем основної роботи, відповідно до ст..6, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 у відповідності до Порядку призначення та виплати, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми». Відповідач у справі діяв у межах своїх повноважень на підставі закону та у спосіб, визначений законом.
З огляду на наведене, суд вважає слушними заперечення відповідача у справі у частині того, що вимоги з приводу розміру виплат належить спрямувати до роботодавця та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Однак ці особи не є суб'єктами владних повноважень і компетенція адміністративного суду на спори з зазначеними особами не поширюється. Вимоги може бути заявлено у цивільному позові, скерованому до загального суду.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1, 2 ст.94 КАС України якщо рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету). Якщо судове рішення у хвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані з залученням із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач у справі, на користь якого ухвалено рішення, який є суб'єктом владних повноважень судових витрат не поніс.
Керуючись ст..4, 17. 70, 71, 72, 87. 94, 99. 158, 159. 160. 162, 163 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХП, Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489, «Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240, Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у позові до Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними, покладення зобов'язання перерахування недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та покладення зобов'язання нарахування сум допомоги у майбутньому у розмірі відповідно до прожиткового мінімуму відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги безпосередньо протягом двадцяти днів по тому.