Справа №2-1218

2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09 " квітня 2009 р.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого, судді Грищенко Н.М.

при секретарі Алісовій Т.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лутоніної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 04.02.2009 р. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на протязі більш як 28 років він працював в важких та шкідливих умовах праці підземним слюсарем черговим та з ремонту обладнання з 1975 р. по 1976 р., підзмним гірничім майстром з 1976 р. по 1978 р. заступником начальника підземної дільниці ВШТ з 1978 р. по 1987 р. підземним стволовим, єлектрослсарем підземним кріпильником 1989 р. по 2003 р. на ВАТ «Суха Балка».

Тривалий час роботи у вищевказаних умовах праці вплинув на стан його здоров’я - він став слабішати, почав кашляти, гірше став чути.

Рішення ЛЕК Українського НДІ промислової медицини від 9.10.2003 р. йому було встановлено професійні захворювання - пиловий бронхіт та туговухість.

У зв’язку з цим при огляді у МСЕК 10.11.2003 р. йому було встановлено первинно 40 % втрати професійної працездатності безстроково, та 3-я група інвалідності.

Вказані шкідливі умови праці відображені в Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 20.10.2003 р.

Починаючі з 2003 р. відповідною постановою Фонд соціального страхування... сплачує йому щомісячні страхові виплати.

Винним у заподіянні йому фізичної і моральнї шкоди є підприємство - ВАТ «Суха Балка».

У наслідок винних дій і бездіяльності аміністрації підприємства він переносить як фізичні, так і моральні страждання і переживання, викликані ушкодженням його здоров’я.

У нього сильно погіршився стан його здоров’я до значного обмеження життєдіяльності, яке визначається частково стійкою втратою до здатності самообслуговування, тобто додаткові зусилля для організації свого життя. Щоб він не робив - при будь-яких малих фізичних навантаженнях та ходьбі - у нього починається задишка, періодичні приступи задухи, біль та важкість у грудній клітці, кашель, головний біль, підвищення артеріального тиску, загальна слабість.

Через професійне захворювання - туговухість - він соромиться спілкуватися з сусідами, знайомими.

Хвороба зовсім з’їла його фізичні і психічні сили. Буває він прокидається через власний кашель або сильний головний біль, та приймає ліки. Він не може повноцінно відпочити сам і не дає відпочити близьким. Після цього весь день він почуває себе постійно слабким та втомленим, йому просто не хочеться жити.

Він вважає, що його моральні страждання через його незадовільний фізичний стан та погіршення його психічного стану є достатніми приводами для компенсації йому моральної шкоди.

Його здоров’я вже не повернути, повністю його вилікувати неможливо тож він просить суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію за його моральні страждання що він відчуває через погіршення якості його життя у сумі 121000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній через стан його здоров’я.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах ОСОБА_3 наполягає в повному обсязі. При цьому підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Також представник позивача пояснив, що позивач через придбані ним наслідки профзахворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім’ї. Протягом тривалого періоду часу переживає почуття тяжкості в грудях, болі в області серця, головні болі. Також позивач страждає швидкою стомлюваністю, задишкою. Він вимушений прикладати великі зусилля для пристрою свого життя. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання.

При невеликих фізичних навантаженнях позивач швидко втомлюється, втрачає працездатність. Він часто звертається до лікувальних установ по медичну допомогу, що у свою чергу вимагає додаткові витрати. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не забезпечило безпечні і нешкідливі умови праці, порушений його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя. Погіршення слуху позивача відобразилося на спілкуванні його з друзями та близькими, бо при розмові він балакає дуже голосно, іноді оточуючим здається, що він на них кричить, сам же він не дочуває, тому часто для нього приходиться повторювати фразу по декілька разів, що є негативним у спілкуванні, нервує співрозмовника, порушує нормальну ходу розмови. Це віддаляє від нього оточуючих, що відображується на його психічному стані - він рідко заводить розмову, намагається не заважати тому, він став замкнутим, нервовим, нестриманим у розмові.

Стан здоров’я позивача продовжує погіршуватися по теперішній час, не дивлячись на неодноразові курси лікування. Позивач залишається в стані пригніченості і депресії.

Він став дратівливим, запальним, внаслідок цього у нього зіпсувалися відносини з друзями. Він вважає, що разом з матеріальним збитком він переносить постійно моральні страждання і переживання, викликані пошкодженням його здоров’я, в результаті фізичної дії шкідливих і небезпечних чинників, при виконанні трудових обов’язків.

З указаних причин позивач не може також виконувати раніше звичну роботу по будинку, при незначних навантаженнях швидко втомлюється, втрачає працездатність, необхідно багато часу для відновлення колишнього стану здоров’я. Життя для нього стало суцільним стражданням.

Рішенням Конституційного суду №1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов’язок Фонду... відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Заподіяний моральний збиток позивач оцінює в сумі 121000 грн. Він просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 заподіяну тому моральну шкоду з урахуванням ступеня пошкодження здоров’я, відсотка втрати працездатності і з урахуванням переносимих ним страждань і переживань.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був. Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ". Законом України № 717-V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Таким чином, Фонд соціального страхування... не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинені позивачеві ОСОБА_3 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров’я.

Позивач ОСОБА_3 працював у шкідливих умовах праці: підземним слюсарем черговим та з ремонту обладнання з 1975 р. по 1976 р., підзмним гірничім майстром з 1976 р. по 1978 р. заступником начальника підземної дільниці ВШТ з 1978 р. по 1987 р. підземним стволовим, єлектрослсарем підземним кріпильником 1989 р. по 2003 р. на ВАТ «Суха Балка» ( копія трудової книжки а.с. 15-19).

При обстеженні позивача в Українському НДІ промислової медицини, рішенням ЛЄК позивачеві були встановлені професійні захворювання: пиловий бронхіт 1-2 стадії. Емфізема легенів 1-2 стадії, дихальна недостатність 2 стадії. Нейросенсорна туговухість 1 стадії.

В зв’язку з цим було складено Акт № 32 розслідування професійного захворювання формою П-4 від 20.10.2003 р. ( а.с. 11-12).

Причиною придбання професійного захворювання є те, що під час роботи позивача в якості відповідних професій в шкідливих умовах праці, з вини підприємства позивач ОСОБА_3 піддавався впливу шкідливих факторів, які значно перевищували гранично допустимі норми.

Винним у заподіяні позивачеві фізичної и моральної шкоди, на думку суду, є підприємство - ВАТ « Суха Балка», що у порушення діючого законодавства не створило не шкідливі і безпечні умови праці, не виконувало передбачені норми і правила охорони праці, гігієнічні регламенти і нормативи, не приймало заходів для облегшення або зменшення впливу шкідливих факторів на робочих місцях. Це підтверджується санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці, якою установлено, що на робочих місцях був перевищений рівень запиленості повітря та шуму. ( а.с. 7-9).

Таким чином, у наслідок винних дій і бездіяльності адміністрації піприемства позивач переносить як фізичні, так і моральні страждання і переживання, викликані ушкодженням його здоров’я.

За висновком МСЕК від 10.11.2003 р. ОСОБА_3 було встановлено первинно 40 % втрати професійної працездатності безстроково ( 30 % по пиловому бронхіту, та 10 % - 110, нейросенсорній туговухісті) та 3-я група інвалідності. ( а.с. 4)

Унаслідок придбання професійного захворювання ОСОБА_3 многоразово перебував на лікуванні в медичних закладах:в міській лікарні, на лікуванні в санаторіі-профілакторії, на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Клініки Українського НДІ промислової медицини (УНДІПМ), що підтверджується виписними епікризами, а також виписками із історії хвороби, які знаходяться в матеріалах справи ( л.д. 5-6).

З позовної заяви вбачається, що через хворобу позивач на протязі 10 років находився на лікуванні в лікувально-профілактичних закладах м. Кривого Рогу.

З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивач повинен спостерігатися у лікарів за місцем проживання. Потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. В даний час позивач перебуває на обліку у лікаря невропатолога. Він випробовує фізичні і моральні страждання, має больові і інші неприємні відчуття, у нього понижена якість життя. Стан здоров’я його не поліпшується. Прогресуюче захворювання привело до його погіршення.

Як пояснив представник позивача, ОСОБА_3 випробовує постійно пригнічений настрій, йому протипоказана фізична праця, що зачіпає його самолюбність і гідність, йому потрібна постійна допомога з боку родичів і знайомих.

Погіршення слуху відобразилося на спілкуванні з друзями та близькими, бо при розмові він балакає дуже голосно, сам же він не дочуває, тому часто для нього приходиться повторювати фразу по декілька разів, що є негативним у спілкуванні, нервує співрозмовника, порушує нормальну ходу розмови. Позивач став замкнутим, нервовим, нестриманим у розмові. Життя для нього стало суцільним стражданням.

Всі незручності, пов’язані з придбаними профзахворюваннями заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. Йому доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем. Почуття неповноцінності привело до того, що у позивача погіршилися стосунки з оточуючими, у нього розпалась сім’я, він залишився самотнім.

На даний час позивач позбавився можливості реалізувати своє уміння трудитися, виконувати будь- яку фізичну роботу. Все це призвело до того що він став замкнутою людиною, постійно знаходиться у подавленому стані, життя не приносить йому радості.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2003 р., згідно зі ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду... Також рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов’язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача, стан здоров’я позивача, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити ОСОБА_3 у розмірі 15000 грн., що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає позивач, а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись ст. ст. 10,11,27,60,213-215 ЦПК України, ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд -

ВИРІШІВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнуті з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

В останній частині позову - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.