ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Ференц А.М. Справа № 22а-863/07
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської обл. (№ 2а-716/07) Рядок статзвіту № 37
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів: Олендера І.Я. та Пліша М.А.,
при секретарі - Поворознику Д.Б.,
з участю: представника позивачки ОСОБА_1.,
представників відповідачів Павлик М.В. та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 28.03.2007р. за адміністративним позовом ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, до Холмецької сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Відділення Державного казначейства України в Ужгородському районі про стягнення заробітної плати та інших сум, невиплачених при звільненні, суми середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и л а:
17.10.2006р. представник ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом (а.с. 3-5), в якому, із врахуванням поданих уточнень (а.с. 14-15), просить стягнути з відповідачів на користь позивача 6750грн. середнього заробітку за 6 місяців згідно ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та 8156 грн. 25 коп. середнього заробітку за весь час затримки виплати належних до виплати сум заробітку при звільненні по день фактичного розрахунку, поклавши на відповідачів понесені судові витрати і допустивши рішення суду до негайного виконання.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 28.03.2007р. в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що оскільки позивачка не надала доказів, які б містили інформацію щодо її неможливості працевлаштування підприємством, де вона працювала до обрання на попередній або рівноцінній роботі, то підстави для виплати коштів в розмірі 6750 грн. середнього заробітку за 6 місяців є відсутніми.
Затримка проведення розрахунку з позивачкою при звільненні мала місце не з вини голови Холмецької сільської ради, що встановлено постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 07.08.2006р., через що відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення 8156 грн. 25 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2, який у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою позов задоволити, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Представник апелянта вважає, що висновки суду першої інстанції в частині неможливості виплати нарахованої різниці в посадових окладах посадовим особам сільради по причині відсутності в кошторисі сільської ради положень про підвищення окладів та коштів звільненим працівникам спростовуються роз'ясненнями, що містяться в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»; факт порушення відповідачем вимог трудового законодавства підтверджується листом Територіальної державної інспекції праці в Закарпатській обл. № НОМЕР_3.
Судом дано неправильну оцінку постанові судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 07.08.2006р., яка не має прямого доказового відношення до справи, оскільки голова сільської ради не уповноважена одноосібно вирішувати питання збільшення кошторису сільради, що належить до безпосереднього компетенції сільської ради, а також ряду інших наявних в матеріалах справи доказам, які підтверджують надання позивачкою довідки про неможливість працевлаштуватися за попереднім місцем праці.
Також судом не враховано вимоги ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки на підтримання апеляційної скарги та заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2. була обрана рішенням сесії від 25.04.2002р. ІНФОРМАЦІЯ_2, а згідно рішення сесії від 10.04.2006р. звільнена із займаної посади у зв'язку із закінченням строку повноважень згідно ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування (а.с. 6-9, 23, 25).
Відповідно до представлених розрахунків, після звільнення секретаря Холмецької сільської ради ОСОБА_2. із займаної посади їй були виплачені 375 грн. компенсації за невикористану відпустку та 124 грн. 28 коп. заробітної плати за період 01.04.2006р.-10.04.2006р.
Окрім цього, 15.11.2006р. позивачці було виплачено 1320 грн. 05 коп. перерахунку за новими посадовими окладами з 01.01.2006р. по 31.03.2006р. (а.с. 36, 37, 39-41).
При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з вимог ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка передбачає, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Аналогічні положення містяться в ст. 118 КЗпП України, яка зазначає, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Виходячи з вимог ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що оскільки під час розгляду справи позивачкою не було надано доказів про неможливість надання їй попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації, тому підстави для виплати 6750 грн. середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, були відсутніми.
Представлену під час апеляційного розгляду справи довідка Приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» про неможливість надання ОСОБА_2. роботи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказане підприємство не було попереднім місцем праці позивачки в розмінні ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (а.с. 6-9).
Окрім цього, ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» осіб, звільнених з органів місцевого самоврядування у зв'язку із закінченням строку повноважень, не позбавлено права звернутися до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та одержання допомоги по безробіттю.
За таких умов позивачка вправі самостійно була обрати один з видів державних гарантій на період її працевлаштування.
Згідно матеріалів справи, з 27.06.2006р. ОСОБА_2. отримала статус безробітного з виплатою відповідної допомоги по безробіттю, про що відповідача центр зайнятості повідомив лише 07.11.2006р., у зв'язку з чим підстав для збереження заробітної плати на період працевлаштування за позивачкою не було.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.20 постанови Пленуму ВС України № 13 від 21.12.1993р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як слідує з матеріалів справи, позивачці був проведений перерахунок заробітної плати і нарахований повний розрахунок, включаючи відпускні та вихідну допомогу, однак виплату заробітної плати не проведено через відсутність коштів на відповідне фінансування статті видатків по заробітній платі (а.с. 20-22).
Питання затвердження обсягу видатків на оплату праці працівників апарату ради та її виконавчих органів є виключною компетенцією відповідної ради та її виконавчих органів і вирішується на пленарних засіданнях, що стверджується листом Міністерства фінансів України № НОМЕР_1. (а.с. 30-31).
Неможливість виділення коштів з районного бюджету засвідчується листом Ужгородської районної державної адміністрації № НОМЕР_2. (а.с. 29).
Після рішення Холмецької сільської ради від 20.10.2006р. позивачці 15.11.2006р. були виплачені нараховані кошти (а.с. 40), що не оспорюється сторонами.
Вказаним обставинам правильно дана правова оцінка судом першої інстанції, який констатував відсутність вини Холмецької сільської ради в затримці виплати коштів звільненому працівникові, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачці 8156 грн. 25 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відсутність вини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в затримці виплати позивачці належних сум при звільненні стверджується також постановою судді Ужгородського міськорайонного суду Закарпатської обл. від 07.08.2006р. (а.с. 32)
За вище наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків постанови суду, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 28.03.2007р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Р.М.Шавель
Судді: І.Я.Олендер
М.А.Пліш