ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Савицька Н.В. Справа № 22а-1358/07
Луцький міськрайонний суд Волинської обл. (№ 2а-12/07) Рядок статзвіту № 21
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2007 року Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів: Олендера І.Я. та Пліша М.А.,
при секретарі - Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 18.04.2007р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській обл. та Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській обл. про встановлення доплати до пенсії за віком та стягнення боргу, -
в с т а н о в и л а:
23.11.2006р. ОСОБА_1. звернулося до суду з позовом, в якому просить зобов'язати УМВС України у Волинській обл. встановити їй доплату до пенсії в повному розмірі - 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, тобто 549 грн. щомісяця, та стягнути з останнього заборгованість по доплаті до пенсії за період з 01.01.1996р. по 31.12.2006р. в розмірі 15510 грн. 71 коп.
Постановою суду від 18.04.2007р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що постановою КМ України № 1 від 03.01.2002р. “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” встановлено розмір обрахувань підвищень пенсій, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” із розрахунку 19 грн. 91 коп. Вказана постанова є чинною, іншого порядку підвищення пенсії зазначеній категорії пенсіонерів чинним законодавством не передбачено, через що відповідачем було обраховано підвищення пенсії ОСОБА_1. як члену сім'ї померлого інваліда війни з 01.12.2005р.
Законом України від 05.10.2005р. “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” змінено порядок нарахування підвищень пенсії ветеранам війни, членам сімей, зазначених у п.1 ст. 10 цього Закону: з 01.07.2006р. розмір обрахувань підвищень пенсій обчислюється із 25 відсотків прожиткового мінімуму.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії, на яке покликається позивачка, не застосовується для визначення розмірів підвищення до пенсії, передбаченого ст.ст. 12 та 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Таким чином, нарахування та виплата підвищення пенсії ОСОБА_1. проводилися відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржила ОСОБА_1., яка у своїй апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову, якою позов задоволити у повному обсязі, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає, що суд не врахував, що згідно ч.4 ст. 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” їй як члену сім'ї загиблого передбачена надбавка до пенсії в розмірів 150 відсотків мінімальної пенсії за віком. Постановою КМ України № 1 від 03.01.2002р. “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” їй зменшено розмір цієї надбавки, раніше прийняті постанови КМ України містили обмеження розрахункової величини мінімальної пенсії за віком для підвищення пенсій і надбавок, чого немає в постанові КМ України № 1215 від 18.09.2004р.
Суд також не взяв до уваги ту обставину, що з 01.09.2004р. мінімальна пенсія за віком складає 284 грн. 69 коп., що відповідає її 100 відсоткам, оскільки для інвалідів ІІ групи згідно ст. 94 Закону України “Про пенсійне забезпечення” соціальна пенсія складає 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р., на яку покликається суд, не може тлумачити законодавчі акти та пом'якшувати права громадян, надані законом. Постанова КМ № 1 від 03.01.2002р. суперечить вимогам ч.3 ст. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга в межах заявлених вимог не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачка згідно п.1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” являється членом сім'ї померлого військовослужбовця і має право на пільги, передбачені ст. 15 вказаного Закону, і отримує пенсію по втраті годувальника по лінії МВС України з 1986р. (а.с. 2-5).
Згідно постанови Верховної Ради України № 3552-ХІІ від 22.10.1993р. “Про введення в дію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” механізм фінансового і економічного забезпечення виконання цього Закону визначає КМ України.
В період з 01.01.1996р. по 31.12.2001р. діяла постанова КМ України, яка встановила розмір підвищення пенсій з суми 16 грн. 62 коп.
Постановою КМ України № від 03.01.2002р. “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” встановлено розмір обрахувань підвищень пенсій, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, із розрахунку 19 грн. 91 коп.
Виходячи з цього розміру відповідачем було обраховано підвищення пенсії позивачці як члену сім'ї померлого інваліда війни.
Роз'яснення з цих спірних питань містяться в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005р. № 8.
Законом України від 05.10.2005р. “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” змінено порядок нарахування підвищень пенсії ветеранам війни, членам сімей, зазначених у п.1 ст. 10 даного Закону, а саме: встановлено з 01.07.2006р. розмір обрахувань підвищень пенсій, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, із розрахунку 25 відсотків прожиткового мінімуму.
У зв'язку з наведеним, з 01.07.2006р. було нараховано підвищення пенсії позивачці як члену сім'ї померлого інваліда війни.
Виходячи з аналізу чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії, на яке покликається позивачка, не застосовується для визначення розмірів підвищення до пенсії, передбаченого ст.ст. 12 та 14 Закону України “Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту”.
Оскільки відповідачем не були порушені вимоги діючого законодавства при виплаті пенсії позивачці як члену сім'ї померлого інваліда війни, то позовні вимоги є безпідставними, а тому суд першої інстанції правильно відмовив їй у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
Таким чином, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків постанови суду, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 18.04.2007р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Р.М.Шавель
Судді: І.Я.Олендер
М.А.Пліш