Справа №2-а-895

2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року                                                    смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді  Горбачова Ю.М.,

    при секретарі судового засідання Поньки Н.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора дорожньої патрульної служби з обслуговування адміністративної території Куйбишевського Розівського районів та автомобільно-технічної інспекції  Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області старшого сержанта міліції (далі за текстом – інспектор ДПС) Колісніченка Михайла Михайловича  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2010 року  до Куйбишевського районного суду Запорізької області звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Колісніченка М.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

У заяві позивач вказав, що згідно протоколу  про адміністративне правопорушення серії  АР № 267695,  11 червня 2010 року о 14:05 годині  по вул. Юрчинка, в с. Олексіївка, Куйбишевського району ОСОБА_1  керував автомобілем «Камаз» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з неналежно оформленим дорожнім листом (відсутній підпис та штамп лікаря, відсутній штамп підприємства).

11 червня 2010 року інспектором  ДПС Колісніченко М.М. була винесена постанова  по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП,  згідно якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне  стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.

У постанові інспектор ДПС Колісніченко М.М. вказав, що 11 червня 2010 року о 14:05 годині по вул. Юрчинка, в с. Олексіївка, Куйбишевського району ОСОБА_1  керував автомобілем «Камаз» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з неналежно оформленим дорожнім листом (відсутній підпис та штамп лікаря, відсутній штамп підприємства), чим допустив порушення п.2.1 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху, оскільки він являється керівником СФГ «Флора», і не повинен мати з собою дорожнього листа, а також має довіреність від СФГ «Флора» відповідно до якої СФГ довіряє йому керування даним автомобілем. Ніяких доказів які б підтверджували вину позивача інспектором ДПС Колісніченко М.М. при  прийнятті оскаржуваного  рішення не надано.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також підтримав свої позовні вимоги на тих підставах, які викладені в позовній заяві.

    Відповідач – інспектор ДПС Колісніченко М.М.  в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.    

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2010 року о 14:05 годині по вул. Юрчинка, в с. Олексіївка, Куйбишевського району ОСОБА_1  керував автомобілем «Камаз» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з неналежно оформленим дорожнім листом (відсутній підпис та штамп лікаря, відсутній штамп підприємства), чим допустив порушення п.2.1 Правил дорожнього руху України.

11 червня  2010  року інспектором ДПС Колісніченком М.М. була винесена постанова серії АР № 257408 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, відповідно до якої водія  ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішень відповідача – інспектора ДПС Колісніченка М.М., який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст. 287 КУпАП та визначено ст.ст. 4, 6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Колісніченком М.М.  рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.222, 255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 1 статті 126 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Оскільки відповідач в судове засідання не з’явився,  заперечень проти позову не надав, суд розглядає справу без участі відповідача і  на підставі наявних у справі доказів. До матеріалів  адміністративної справи  вказаний  відео доказ не було додано.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Колісніченком М.М. рішення, яке оскаржується позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР № 257408 від 11 червня 2010 року інспектор ДПС  Колісніченко М.М. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. До матеріалів адміністративної справи не долучено пояснення свідків.

Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Коліснічеко М.М. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, однак відповідачем Колісніченком М.М. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 288, 289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 16  червня  2010 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Колісніченком М.М., вважає наявними підстави для скасування такої постанови відносно ОСОБА_1  у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.126, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1   - задовольнити.

Скасувати як неправомірне   рішення інспектора дорожньої патрульної служби з обслуговування адміністративної території Куйбишевського Розівського районів та автомобільно-технічної інспекції  Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області старшого сержанта міліції Колісніченка М.М. – постанову серії АР № 257408  по справі про адміністративне правопорушення від 11 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 850 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1   - закрити .    

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                 Ю.М. Горбачов