Справа №2-а-886

                          2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 травня  2010 року                                                                 смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді Горбачова Ю.М.,

    при секретарі судового засідання Поньки Н.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до інспектора дорожньої патрульної служби з  обслуговування адміністративної території  Куйбишевського-Розівського районів та  автомобільно-технічної інспекції  управління державної автомобільної інспекції Головного управління  Міністерства внутрішніх справ України  в Запорізькій області ( далі за текстом- інспектор ДПС) старшого лейтенанта міліції  Тесленка Олега Володимировича   про  оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

19 травня  2010 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора ДПС Тесленка О.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії АР 257193 від  08 травня  2010року про накладення адміністративного стягнення за адміністративна правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП у вигляду штрафу в розмірі 425 гривень, оскільки з вказаним у ній порушенням ПДР він не згоден, вважає постанову незаконною, винесеною з порушенням вимог діючого законодавства.

У постанові інспектор ДПС Тесленко О.В.  вказав, що 08 травня 2010 року об 11 год. 25 хв.  ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ-21121” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.. Леніна в смт. Куйбишеве, здійснив обгін  автобуса  до пішохідного переходу  менше  50 метрів   навпроти магазину «На углу», чим допустив порушення п.14.6«в» Правил дорожнього руху України.  Дане правопорушення зафіксовано відеокамерою «CANON».

  Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху, на автодорозі, де він здійснював рух , він дійсно обігнав автобус, але на відстані понад 100 метрів до пішохідного переходу.

Позивач  ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також підтримав свої позовні вимоги на тих підставах, які викладені в позовній заяві.

Судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач – інспектор ДПС Тесленко О.В.  в судове засідання не з’явився, про час і місце його

проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Враховуючи викладене, справа судом розглянута за відсутності відповідача, що не суперечить положенням статті 128 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії АР 218 463  від   08 травня 2010  2010 року об 11 год. 25 хв.  ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ-21121” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.. Леніна в смт. Куйбишеве , здійснив обгін  автобуса  до пішохідного переходу  менше  50 метрів   навпроти магазину « На углу » , чим допустив порушення п.14.6«в» Правил дорожнього руху України.  Дане правопорушення зафіксовано відеокамерою «CANON».

08 травня  2010 року інспектором ДПС  Тесленком О.В. була винесена постанова серії АР 257193 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія ОСОБА_1  піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішень відповідача – інспектора ДПС Тесленка О.В. ,  який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Тесленком О.В.  рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку , що інспектором ДПС Тесленком О.В. рішення, яке оспорюється позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР 257193  від  08 травня    2010 року інспектор ДПС  Тесленко О.В. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з копії протоколу, складеного відносно  ОСОБА_1,  в протоколі  інспектором не зазначено свідків  події і не додано їх пояснень до матеріалів справи, що згідно ст. 251 КУпАП є одним із доказів в адміністративній справі  і мають значення для правильного вирішення справи.

Також в протоколі зазначено, що під час порушення  ПДР України, а саме  здійснення водіем ОСОБА_1. обгону автобуса  до пішохідного переходу  менше  50 метрів, інспектором проводилась відео зйомка відеокамерою «CANON».

 Проте  оскільки відповідач в судове засідання не з’явився,  заперечень проти позову не надав, суд розглядає справу без участі відповідача і  на підставі наявних у справі доказів. До матеріалів  адміністративної справи  вказаний  відео доказ не було додано.

    Згідно  ч.1  ст. 14-1 КУпАП     до адміністративної   відповідальності  за правопорушення  у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху  у  разі  їх  фіксації працюючими   в   автоматичному   режимі   спеціальними  технічними засобами,  що мають функції фото- і  кінозйомки,  відеозапису,  чи засобами  фото-  і  кінозйомки,  відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відеокамера «CANON» фактично не є таким технічним засобом, який працює в автоматичному режимі. ЇЇ використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ,  відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи, що не виключає будь-якого спотворення  зображення  в процесі зйомки.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, підставою для прийняття оспорюваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Тесленком О.В.  фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Фактично цією нормою встановлено принцип презумпції незаконності рішення суб’єкта владних повноважень, суть якої полягає у тому, що якщо відповідач не доведе правомірності свого рішення суд повинен задовольнити позов і скасувати його рішення.

Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів щодо правомірності його рішення.

Відповідно до ст.ст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1  за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 19 травня    2010  року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Тесленком О.В., вважає наявними підстави для скасування такої постанови відносно ОСОБА_1  у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов  ОСОБА_1    - задовольнити.

Скасувати як неправомірне   рішення інспектора дорожньої патрульної служби з  обслуговування адміністративної території  Куйбишевського-Розівського районів та  автомобільно-технічної інспекції  управління державної автомобільної інспекції Головного управління  Міністерства внутрішніх справ України  в Запорізькій області старшого лейтенанта міліції  Тесленка Олега Володимировича– постанову серії АР 257193 по справі про адміністративне правопорушення від 08 травня  2010 року про накладення на ОСОБА_1     адміністративного штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1    - закрити.    

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                                               Ю.М.Горбачов