КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 липня 2010 р. №2-а-3557/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , каб. 1003
час прийняття постанови : 14 год. 40 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі - Пономаренко Б.В.
за участю представника позивача - Кравчука Ю.Д.
представника відповідача - Нікитенко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»
до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних
(фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 р. №0000312200/0/2426,
№0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Білицька меблева фабрика» звернулось до суду з позовом до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області та просить визнати нечинними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 р. №0000312200/0/2426, №0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що 9 грудня 2009 року позивачем було отримано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312200/2426, яким на підставі Акту перевірки від 27.11.2009 року №1742/22-0/05509300 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 175951, 27 грн.; №0000322200/2427, яким на підставі Акту перевірки від 27.11.2009 року №1742522-0/05509300 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48500 грн. 95 коп.; №0000332200/2428, яким на підставі Акту перевірки від 27.11.2009 року №1744/22-0/05509300 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 176656,82 грн.; №0000342200/2429, яким на підставі Акту перевірки від 27.11.2009 року №1743/22-0/05509300 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 86945,71 грн.
Позивач вказує, що з вказаними рішеннями він не погоджується, у зв’язку з їх протиправністю та не відповідністю чинному законодавству, оскільки відповідач не мав права встановлювати в оскаржуваних рішеннях граничний 30-денний строк сплати нарахованих штрафних (фінансових) санкцій посилаючись на п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як такі штрафні санкції не є податковим зобов’язанням і в разі їх несплати не можуть бути застосовані наслідки, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач зазначає, що стягнення штрафних санкцій за порушення здійснення розрахунків в іноземній валюті визначається Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а не Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на який посилається відповідач і, що відповідач не врахував та не надав належної оцінки аргументам позивача, викладеним в скаргах на оскаржувані рішення, тому ВАТ «Білицька меблева фабрика» звернулось до суду та просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 р. №0000312200/0/2426, №0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429.
У судовому засіданні представник позивача Кравчук Ю.Д. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, визнати нечинними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 р. №0000312200/0/2426, №0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429.
Відповідач – Ірпінська об’єднана державна податкова інспекція Київської області вважає адміністративний позов таким, що не містить аргументованих доводів, які б давали підстави вважати позивачу, що рішення винесені відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, та просить відмовити у задоволенні позову повністю.
У судовому засіданні представник відповідач Нікитенко Т.М заперечувала проти позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просила відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши позивача, представників сторін, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини та вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказів Ірпінської ОДПІ Київської області №354, №355, №356,№357 від 27.11.2009 року, відповідно до листів – повідомлень ВАТ «БМ Банк» від 09.04.2009 року №24-1/655, від 09.06.2009 року №24-1/1027, від 06.07.2009 року №24-1/1195, від 06.03.2009 року №24-1/411 щодо порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту №27/02/06 від 27.02.2006 року, 27.11.2009 року Ірпінською ОДПІ Київської області проведено перевірки ВАТ «Білицька меблева фабрика» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 20.08.2008 року по 27.11.2009 року .
За результатами перевірки Ірпінською об’єднаною державною податковою інспекцією було складено Акти про результати невиїзних документальних перевірок від 27.11.2009 року №1742/22-0/05509300, №1743/22-0/05509300, №1744/22-0/05509300, №1745/22-0/05509300 та 9 грудня 2009 року прийнято:
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312200/2426, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 175951, 27 грн;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000322200/2427, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48500 грн. 95 коп.;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000332200/2428, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 176656,82 грн.;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000342200/2429, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 86945,71 грн.
Не погоджуючись з зазначеннями рішеннями, позивач подав до Ірпінської ОДПІ Київської області скарги 17.12.2009 року за вх. №420, №421, №422, №423, які Рішеннями Ірпінської ОДПІ Київської області від 15.02.2009 року №337/10/25-017/2, №338/10/25-017/3, №339/10/25-017/4, №340/10/25-017/5 залишені без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін.
Підставою для винесення оскаржуваних рішень став висновок відповідача про порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року, в частині прострочення законодавчо встановлених строків повернення нерезидентом сум заборгованості.
Вказані висновки податкового органу є правомірними в зв’язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи та Актів перевірки 27.02.2006 року між ВАТ «Білицька меблева фабрика» Україна (продавець) та Фірмою «Thure Inventar ApS” Данія (покупець) було укладено контракт №27/02/06.
На виконання умов контракту №27/02/06 від 27.02.2006 року продавцем на користь нерезидента було відправлено товар на суму 697476, 15 грн (91031Євро):
ВМД №931990 від 05.09.2008 року на суму 24313, 82 грн (3460 Євро);
ВМД №932047 від 12.09.2008 року на суму 95731 грн. 76 коп. або 141589 Євро;
ВМД №932227 від 30.09.2008 року на суму 37281 грн. 64 коп. або 5345 Євро;
ВМД №932792 від 13.11.2008 року на суму 100683, 01 грн або 13902 Євро;
ВМД №935046 від 11.12.2008 року на суму 313175, 16 грн. або 32418 Євро;
ВМД №931941 від 29.08.2008 року на суму 155655, 96 грн або 21747 Євро;
Граничний строк надходження коштів по ВМД №931990 від 05.09.2008 року - 04.03.2009 року; по ВМД №932047 від 12.09.2008 року –11.03.2009 року; по ВМД 932227 від 30.09.2008 року - 29.03.2009 року; по ВМД №932792 –від 13.11.208 року – 12.05.2009 року; по ВМД №935046 від 11.12.2008 року - 09.06.2009 року; по ВМД №931941 від 29.08.2008 року – 25.02.2009року.
На виконання умов контракту, станом на 27.11.2009 року на користь резидента було перераховано кошти по ВМД №931941 від 29.08.2008 року у сумі 8928, 4 Євро - 13.06.2009 року, по іншим вищевказаним ВМД кошти не надходили, отже було порушено терміни розрахунків по ВМД №931990 на 268 днів на суму 3460 Євро; по ВМД №932047 порушено на 261 дні на суму 141589 Євро; по ВМД №932227 на 234 дні на суму 5345 Євро.; по ВМД №932792 від 13.11.2008 року порушено на 199 днів на суму 13902 Євро; по ВМД №935046 від 11.12.2008 року на 171 день на суму 32418 Євро.; по ВМД №931941 від 29.08.2008 року порушено на 128 днів на суму 12818,6 Євро.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення (виписки вивізної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг) прав інтелектуальної власності, з моменту підписання акту або іншого документу, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону , тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0, 3 % від суми недодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Отже, перевірками було встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині прострочення законодавчо встановлених строків повернення нерезидентом суми заборгованості, а саме : на 268 днів на суму 3460 Євро; на 261 дні на суму 141589 Євро;на 234 дні на суму 5345 Євро.; на 199 днів на суму 13902 Євро;на 171 день на суму 32418 Євро.; на 128 днів на суму 12818,6 Євро. Наявність вказаних порушень позивачем не оспорюється.
Твердження позивача, що відповідач не мав права встановлювати в оскаржуваних рішеннях граничний 30-денний строк сплати нарахованих штрафних (фінансових) санкцій посилаючись на п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як такі штрафні санкції не є податковим зобов’язанням і в разі їх несплати не можуть бути застосовані наслідки, передбачені Законом України«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень –рішень, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").
Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності — протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Отже, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» регулює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності і поширюється на спірні відносини
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 р. №0000312200/0/2426, №0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429 є обґрунтованими і повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Білицька меблева фабрика» задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 р. №0000312200/0/2426, №0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429 - відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 26 липня 2010 року.