Справа 2-3288/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Благодатної О.Ю.,

При секретарі Вишнякової К.С.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента Сімферопольського м’ясокомбінату ОСОБА_2, головного бухгалтера Сімферопольського м’ясокомбінату ОСОБА_3 , треті особи Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,

В с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Президента Сімферопольського м’ясокомбінату ОСОБА_2, головного бухгалтера Сімферопольського м’ясокомбінату ОСОБА_3 , треті особи Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним.

    18 лютого 1972 року позивач була прийнята на роботу до Сімферопольського м’ясокомбінату, та звільнена 11.06.1998 року.

01.03.1991 року Сімферопольський м’ясокомбінат був реорганізований до кооперативу «Комплекс 90»., та 01.04.91 року позивач була прийнята до членів кооперативу «Комплекс 90».

    29.12.95 року колективом кооперативу «Комплекс 90» було викуплено майно у держави.

    При припинені трудових стосунків с СМК, позивачу не була виплачена майнова доля, у зв’язку з чим вона неодноразово зверталася до суду.

    Адміністрація СМК , а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, достовірно знаючі про стан здоров’я позивача, не виплатили при звільнені її долю у розмірі 1919 грн. 77 коп. При цьому президент СМК ОСОБА_2 наполягав на тому, щоб позивач отримала акції, замість грошової компенсації.

    У зв’язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду, та 25.08.04 року її була нарахована майнова доля у розмірі 2849 грн.78 коп.  Пізніше позивач отримала повідомлення нотаріуса про перерахування на її ім’я суми у розмірі 810 грн. 05 коп.

    Все вищевикладене привело до того, що позивач змінила свій привичний уклад життя, її здоров’я було порушено.

    Постійні погрози в частині невиплати майнової долі, у зв’язку з відмовою отримувати акції, затримки при виплаті нарахованого розміру долі, невиплата даної долі, привело до моральної шкоди здоров’ю позивача, у зв’язку з чим вона неодноразово лікувалася.

    У зв’язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 25000 грн. з кожного.

    У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та пояснила, що у зв’язку з тим, що відповідачі навмисно не виплачують нараховану Ії суму компенсації за долю вони завдали її моральну шкоду. Позов просила задовольнити повністю.

    Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та пояснила, що моральна шкода виразилася в тому, що позивачу потрібно було лікуватися, а пенсії на лікування не вистачало. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдали позивачу моральну шкоду, т.я. не виплатили позивачу належну суму.

    Представник відповідача – ОСОБА_2 – ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала у повному обсязі, та просила відмовити у задоволенні позову, у зв’язку з його необґрунтованістю.

    Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилася, про день та час слухання справи сповіщалася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

    Треті особи – Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, ОСОБА_4 до судового засідання не з’явилися, про день та час слухання справи сповіщалися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

    Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, т.я. в матеріалах справи досить доказів про взаємостосунки сторін.

    Суд, заслухав домку сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

    Судовим розглядом встановлено, що позивач 18.02.72 року прийнята робочої до Сімферопольського м’ясокомбінату, та 11.06.98 року звільнена по ч. 2 ст. 40 КЗпП України ( зі станом здоров’я).

Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно ч. 2 ст. 23 ЦК України  моральна шкода полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна,  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

    Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні керуватися наступним: п.4 – позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п.5 ч.2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; п.9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач же, свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовує тим, що відповідачі навмисно не виплачують позивачу нараховану суму майнової долі, розмір моральної шкоди оцінює у розмірі 50000 грн., не надавши доказі наявності моральної шкоди та умисної вини у діях відповідачів, спрямованої на заподіювання позивачу моральної  шкоди та  не обґрунтувавши її розмір.

Також, відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Позивачем не надано суду жодних доказів наявності вини у діях відповідачів щодо завдання позивачу моральної шкоди.

    Відповідно вказаного суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати сплачені у повному обсязі.

    На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60,  209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Президента Сімферопольського м’ясокомбінату ОСОБА_2, головного бухгалтера Сімферопольського м’ясокомбінату ОСОБА_3 , треті особи Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди – залишити без задоволення.

    Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя __________